Skip to Content

 Плагіат і фальсифікації в наукових працях 

Ректор і проректорка КНУТД Іван Грищенко та Людмила Ганущак-Єфіменко опублікували статтю з плагіатом

Ні, ну не одному ж ректору страждати за свій плагіат (аспірантів у розрахунок брати не будемо). Проректорка теж нехай відчує, як ото ходити під косими поглядами справжніх науковців.

Як ви вже здогадалися, у новому розслідуванні ми знову аналізуємо статтю ректора Київського університету технологій та дизайну, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук України Івана Михайловича Грищенка. Це вже четверта його плагіатна стаття (на сайті «Плагіат і фальсифікації в наукових працях» ми вже писали про першу, другу й третю його статті). І знову – в співавторстві, тільки цього разу з ректором пліч-о-пліч попрацювала і його проректорка з наукової та міжнародної діяльності, докторка економічних наук, професорка, лауреатка Національної премії України імені Бориса Патона Людмила Михайлівна Ганущак-Єфіменко. А третьою в цій спритній гоп-компанії виявилася Валерія Геннадіївна Щербак, теж докторка економічних наук, професорка кафедри підприємництва та бізнесу КНУТД у 2019 р., а з 2023 року – професорка кафедри економіки та підприємництва факультету економіки і менеджменту Сумського національного аграрного університету (до речі, вітаємо СНАУ з таким цінним придбанням).

Ну що ж, будемо аналізувати ось цю статтю:

Gryshchenko I., Ganushchak-Efimenko L., Shcherbak V. Cluster enterprises as interactive form for implementation of business ideas with socially important population representations // Management, 2019, v. 29, No. 1, pp. 22–34.

Ця «наукова праця» (знайти її можна тут або у вебархіві) була опублікована в уже знайомому нам журналі Management, де були надруковані перша та третя статті авторства педакадеміка Грищенка з нашої серії розслідувань.

Перше джерело плагіату – автореферат дисертації завідувача кафедри Алтайського інституту фінансового управління Василя Куца, яку він захистив 2012-го року:

Куц В. И. Модернизация промышленности как основа повышения конкурентоспособности национальной экономики. – Автореферат дисс. ... доктора экономических наук (спец. 08.00.05 – Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами; промышленность)). – Москва, 2012. (Завантажити його можна з сайту РГГУ через VPN, або без проблем із вебархіву).

Звідси наша свята трійця не тільки «запозичила» текст, але й повністю скопіювала таблицю з регресійним аналізом (ну, це зрозуміло – рахувати не всі вміють, а тому стягнути чужі розрахунки сам бог велів). І якщо Василь Куц до цієї таблиці джерелом даних зазначає Центр економічної кон’юнктури при Уряді РФ, то наші доморощені вчені дають два покликання [9, 10] на управління статистики в Харківській області (дуже смішно):

Друге джерело плагіату – російська стаття 2010-го року академіка РАН Олександра Татаркіна:

Татаркин А. И. Инновационное развитие России: от политических призывов к антикризисным действиям // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. – 2010, №20 (196), с. 68–74. (див. тут).

У підсумку маємо наступне. Стаття надрукована на 13 сторінках, з яких дві – вступ англійською та українською та одна – перелік літератури. На трьох сторінках основного тексту (це 33%), у тому числі у висновках, виявлений плагіат.

Щодо журналу «Менеджмент», який видає Київський університет технологій та дизайну, слід указати на склад редакційної колегії: головний редактор – ректор КНУТД, академік НАПНУ Іван Михайлович Грищенко (автор плагіатної статті), заступник головного редактора – проректорка з наукової та міжнародної діяльності КНУТД Людмила Михайлівна Ганущак-Єфіменко (авторка плагіатної статті). Ну а Валерія Геннадіївна Щербак, третя авторка плагіатної статті, інформує нас, що вона є засновницею цього журналу.

Хтось повірить, що стаття цих трьох янголів пройшла адекватну експертизу/рецензування в їхньому власному журналі?

Василь Садовий,

з подякою викривачам

14.11.2024