Другу статтю ректор КНУТД, академік НАПНУ Іван Михайлович Грищенко теж передрав у росіянина. Під час війни ​

Іван Грищенко знову вляпався в плагіатну історію. І знову з тим самим спеціалістом по маркетингу Укрсиббанку Дмитром Шкодою.

У попередній публікації ми детально описали випадок, коли джерелом плагіату для цих двох «науковців» стала стаття магістранта з далекого Сибіру. Цього разу наша «солодка парочка» Грищенко–Шкода нашкодила в той самий спосіб, тобто переклала російський текст англійською (щоб ніхто не здогадався, як співала колись Ольга Воронець), тільки тепер від їхніх ручок «постраждала» кандидатська дисертація 2020-го року, яку написав і захистив у Москві Денис Жильцов.

Зараз Денис Анатолійович Жильцов – доцент кафедри логістики Фінансового університету при Уряді Російської Федерації, редактор міжнародного науково-практичного журналу «Маркетинг та логістика», генеральний директор ТОВ «Агентство інтернет-маркетингу Про Інет», співавтор 15 підручників, автор більше 40 статей по проблемам розвитку Інтернету. Живе собі Денис Анатолійович і навіть не підозрює, що його дисертацію цап-царапнув цілий АКАДЕМІК з Національної академії педагогічних наук України. Власне, за такі дії академіка Івана Грищенка слід було б перекваліфікувати в какадеміка – від слова «кака».

Перейдемо до конкретики.

Аналізувати будемо ось цю статтю:

Gryshchenko I. M., Shkoda D. M. Insights into digital marketing management framework in modern organizations // Журнал стратегічних економічних досліджень, 2022, №4(9), с. 79–86 (див. тут або в журналі тут, або ж завантажте з нашого сайту).

Порівнювати її будемо з наступною науковою працею:

Жильцов Д. А. Управление интернет-маркетингом на рынке логистических услуг. – Диссертация ... кандидата экономических наук. – Москва, 2020 (див. тут).

Ось вам таблиці, з яких випливає, що вся стаття педагогічного академіка Івана Михайловича Грищенка є перекладом літературного огляду дисертації Дениса Жильцова:

Тобто навіть обґрунтування причин, через які академік з банківським службовцем вирішили надрукувати статтю, украдено-перекладено з чужої дисертації.

Здатність цих двох панів робити якісний переклад викликає великі сумніви. Спочатку в них через кому двічі повторюється словосполучення «digital marketing». Потім кудись пропав переклад слів «интернет-маркетинг», через що в тексті статті залишилися пусті лапки – "". А ось іще цікавинка: ви, може, думали, що «"online marketing" та "Online marketing"» – то різні речі? Ні, академік нам пояснює, що вони ідентичні: «concepts of "online marketing" and "Online marketing" are identical», що доводить плагіат саме з російського тексту. Рецензенти журналу цих ляпів не помітили, бо для цього треба було б статтю прочитати та ще й хоч трохи знати англійську, а з цим – великі проблеми. Дивимося на цей примітивний недолугий плагіат:

А ще Грищенко зі Шкодою переписують чужу таблицю, викинувши звідти всі згадки про російських авторів.

Далі Грищенко й Шкода знову викинули згадки про російських авторів, а ще написали чудове пояснення: «E-commerce is seen as e-commerce» – дуже смішно та доводить плагіат саме з російського тексту. Потім у чужому тексті міняють російського автора на іноземця:

Далі повністю копіюють чужий рисунок. Потім знову міняють російського автора на іноземця. Та ще академіку зі своїм співавтором вистачило совісті переписати «In our opinion», хоча насправді це думка російського дисертанта, та «we mean», хоча це зовсім не вони «розуміють», а російський дисертант. Вони здатні лише передирати чуже:

Незнання академіком англійської призводить до курйозів. Грищенко скопіював фразу Жильцова «В таблице 1.1.2 представлен» – написав «Table 2 presents», однак цю таблицю не наводить. Далі знову передрав вислів «исходя из таблицы выше» – «based on the table above», однак таблиці ж немає! Видно, зовсім кепські справи зі страшною іноземною мовою:

Ось іще підтвердження «англійської початкового рівня»: після «пропажі» кількох слів із чужого тексту фраза «i.e. have a significant impact» стала зовсім безграмотною, а крім того, те, що «не оказывает существенного влияния» у Жильцова, раптом у Грищенка стало мати значний вплив:

Як і інші плагіатори типу Вікторії Маргасової з Чернігівської політехніки, академік НАПНУ Грищенко разом із співробітником Укрсиббанку Шкодою замінив «российского» на «Ukrainian». А потім знову видалив згадку про російського вченого І. Успенського. Правильно! Переписувати треба так, що не залишати слідів. Нахабні крадії чужої інтелектуальної власності, ну що тут скажеш!

Далі Грищенко та Шкода знову чомусь стверджують, що мають власну думку («In our opinion»), але це неправда. Усе передрано з російської дисертації разом з власною думкою дисертанта Жильцова. А крім того, знову маємо неправильний переклад: у Жильцова мова йде про інструменти, що потрібні для управлінської діяльності організацій, а у Грищенко зі Шкодою – про організації, що потрібні для управлінської діяльності. Машинний переклад?

Якщо російський автор Жильцов логічно пише в своїй праці «Автором усовершенствован», то якого автора («The author proposes») мають на увазі наші передиранти Грищенко та Шкода – Грищенка чи Шкоду? Ну й, звісно, треба знову видалити згадування російського вченого І. Успенського – ну а як же!

Роздуми щодо прочитаного

Ця ганебна стаття І. Грищенка та Д. Шкоди вийшла в «Журналі стратегічних економічних досліджень», головним редактором якого є І. Грищенко. На сайті написано: журнал «визнаний ВАК України фаховим з економічних наук», «включений до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук: Наказ МОН України від 27.09.2021 № 1017 (додаток 2). Категорія Б. Економічні науки. Спеціальності: 051, 071, 072, 073, 075, 076, 241, 281 (від 2018 р.)». У вимогах до статей читаємо: «всі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела».

А ось фрагменти «редакційної політики»:

- редакційна політика журналу базується на принципах об’єктивності та неупередженості щодо відбору статей з метою їх публікації; високої вимогливості до якості наукових досліджень; обов’язкового рецензування статей; дотримання колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації статей; доступності та оперативності у спілкуванні з авторами; суворого дотримання авторських та суміжних прав;

- видання чужої статті за власну, копіювання або перефразування значної частини чужого тексту (без зазначення авторства), присвоювання результатів досліджень, проведених іншими, розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним;

- всі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензування;

- редакційна колегія журналу виступає проти фальсифікації, плагіату, направлення автором однієї роботи у декілька журналів, багатократне копіювання вмісту статті в різних роботах, введення громадськості в оману щодо реального вкладу авторів в публікацію;

- редколегія має право вилучити навіть опубліковану статтю, за умов з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики. Про даний факт вилучення статті редакція повідомляє як автору, який надав статтю, так і організацію, де була виконана робота;

- автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором;

- недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів;

- всі члени редколегії є рецензентами.

Ну так і уявляю собі, як після цієї публікації про крадіжку чужого тексту, яку здійснив автор статті Іван Грищенко, головний редактор журналу Іван Грищенко разом із іншими членами редколегії розцінить видання Іваном Грищенком чужого тексту за власний як неетичну і неприйнятну поведінку Івана Грищенка, а через те, що редакційна колегія на чолі з Іваном Грищенком виступає проти фальсифікації і плагіату, які здійснив автор статті Іван Грищенко, головний редактор Іван Грищенко вилучить із журналу цю плагіатну статтю Івана Грищенка.

Іван Михайлович Грищенко (фото з Вікіпедії) – поважна особа з багатьма регаліями: ректор Київського університету технологій та дизайну (14 років сидить у кріслі – з 2010-го!), доктор економічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений працівник освіти України, член президії товариства «Знання України», Народний депутат України 1-го скликання (1990—1994), почесний доктор наук і член Наглядової ради Хмельницького національного університету, Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.102.05, державний службовець 1 рангу, голова редколегії трьох журналів, член редколегії ще трьох журналів, член виконкому Спортивної студентської спілки України, Почесний громадянин Кролевеччини, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, Почесною Грамотою Верховної Ради України, Почесною Грамотою Національної академії наук України, Знаками Міністерства освіти і науки України: «Відмінник освіти України» та «Петро Могила», Знаком «Ушинський К. Д.» НАПН України. А на початку кар’єри був головою колгоспу, потім першим секретарем Кролевецького райкому комуністичної партії (1989–1990), головою Кролевецької районної Ради народних депутатів і виконкому, начальником Главку з забезпечення нафтопродуктами АПК у Державному концерні «Украгротехсервіс», директором фірми «Агроенерго», проректором з економічних питань та перспективного розвитку Київського національного університету технологій та дизайну (2003–2008), заступником директора з науково-інноваційної роботи Інституту вищої освіти НАПНУ (2008–2010).

Завершити свою кар’єру Іван Грищенко вирішив двома статтями з плагіатом із російських праць.

Ну а Дмитро Миколайович Шкода (фото з Фейсбуку) у 2022 році, коли вийшла стаття, яку ми проаналізували, був аспірантом кафедри маркетингу та комунікаційного дизайну в Київському університеті технологій та дизайну, а одночасно – головним спеціалістом відділу цифрових каналів зв'язку Департаменту маркетингу АТ «УКРСИББАНК». Його науковий керівник – І. М. Грищенко (а тому стає зрозумілою їхня спільна «наукова» співпраця), тема дисертації – «Формування та розвиток маркетингових диджитал систем управління розвитком бізнесу в умовах економічної післявоєнної відбудови». Тут щось таке дивне: війна начебто ще триває, коли закінчиться – ніхто не знає, який термін знадобиться для «розвитку систем управління розвитком» після закінчення війни – теж під питанням, але дисертацію про майбутні процеси люди вже пишуть. Може, вже є такий науковий ступінь – кандидат фантастичних наук?

Тут іще така є цікава справа з тим Шкодою. Я от думав, чи писати про це чи ні, та вирішив, що все ж таки треба – для повноти картини, щоб мати уявлення про дивну свідомість наших плагіаторів. Так ось, 26 лютого 2022 року Дмитро Шкода написав у себе на сторінці Фейсбуку, як він ненавидить росіян, вважаючи всіх їх фашистами:

Таке ставлення зрозуміле. Але воно чомусь ніяк не завадило йому разом із «какадеміком» опублікувати статтю, куди вони вдвох украли текст із дисертації, написаної росіянином. Стаття вийшла в журналі, який був рекомендований до друку Вченою радою Київського національного університету технологій та дизайну 05.09.2022 р. (протокол № 1), тобто різниця між записом автора у Фесбуці та рішенням університету надрукувати його статтю – пів року! До речі, і попередня стаття, про яку ми писали, яка рахується як така, що вийшла в 2022-му, насправді була опублікована 13 липня 2013 року (про це написано на сайті журналу) – аж через рік і п’ять місяців після масштабного вторгнення російської армії в Украіну. Ось такі справи, шановні. Тут ненавидимо колишніх російських друзів – а тут передираємо російське та привласнюємо. Та ще й вставляємо в чужий російський текст слова про війну:

Написав я про ці жонглювання війною з однією метою – щоб наші плагіатори з російських праць врешті-решт вирішили самі для себе: або вони ненавидять усе російське, або ж тягнуть оте в свої статті та дисертації мовчки. Тобто треба або хрестик зняти, або труси вдягнути.

Garden Knapweed (Василь Садовий),

з подякою викривачам

28.10.2024

На фото – науково-педагогічний колектив кафедри маркетингу та комунікаційного дизайну: