Мама фальшивих китайських дисертацій у ХНПУ ім. Г. С. Сковороди: Оксана Анатоліївна Жерновникова​

У 2023 році в Харкові було викрите плагіатне гніздо, з якого вилупилося три плагіатора: китаєць Цзі Іпін, китаянка Чень Хуейхуей та харків'янка Олена Авраменко. У 2025 році до них додалася китаянка Ван Цзін І.

Як виявилося, птахофермою слугував Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди на чолі з ректором (з 2020-го року) Юрієм Дмитровичем Бойчуком, який 11 лютого 2025 року став академіком Національної Академії педагогічних наук України. На сайті ХНПУ можна прочитати, що «Юрій Бойчук – видатний науковець, мудрий керівник, справжній лідер та реформатор, який присвятив своє життя розвитку вітчизняної педагогічної науки, впровадженню інноваційних підходів у навчальний процес та формуванню майбутнього української освіти. Під його керівництвом Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди зміцнив свої позиції як провідний освітній і науковий центр, що готує висококваліфікованих фахівців, готових відповідати викликам сучасності. Цей високий статус академіка є не лише особистим досягненням, а й визнанням загальних здобутків університету та всієї науково-педагогічної спільноти».

Так ось, про «здобутки університету». Чотири викриті плагіатні дисертації – це далеко не всі та далеко не все. Колектив там теж цікавий.

Ось, наприклад, хто об’єднує трьох китайських туристів, що приїхали до Харкова й стали фальшивими докторами філософії?

Відповідь проста: Оксана Анатоліївна Жерновникова, рецензентка дисертації Цзі Іпіна, наукова керівниця Чень Хуейхуей та наукова керівниця Ван Цзін І, завідувачка кафедри математики Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Ну, зрозуміло, що тут і гадати не треба, що буде зроблено наступним кроком після викриття плагіатних дисертацій, – звісно, буде проаналізована дисертація «китайської мами».

І ми не помилилися. Докторська дисертація пані Оксани – вашій увазі:

Жерновникова Оксана Анатоліївна. Дидактичні засади підготовки майбутніх учителів математики до проектування навчальної діяльності старшокласників. – Дис. … доктора педагогічних наук (спец. 13.00.09 – Теорія навчання). – Харків, 2016 (див. тут).

Науковий консультант: Гриньова Валентина Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Офіційні опоненти:

● Васьківська Галина Олексіївна, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України;

● Малихін Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри романо-германських мов і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування України;

● Семенець Сергій Петрович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики навчання математики, фізики та інформатики Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Дисертація була виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди та захищена 11.10.2016 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради – доктор педагогічних наук, професор Штефан Людмила Андріївна.

Як виявилося, Оксана Анатоліївна активно використовувала чужі тексти без належних покликань. Плагіат із трьох українських дисертацій та однієї російської монографії (фактично, дисертації) був виявлений на 83 сторінках:

1. Бескорса О. С. Формування стилю навчальної діяльності старшокласників загальноосвітньої школи. – Дис. … канд. педагогічних наук. – Слов’янськ, 2012. (див. тут).

2. Гриньов В. Й. Формування дидактичної культури майбутнього вчителя. – Дис. … канд. пед. наук. – Харків, 2002. (див. тут).

3. Смирнов Е. И. Технология наглядно-модельного обучения математике. – Ярославль: ЯГПУ им. К. Д. Ушинского, 1998.

4. Левченко Я. Е. Теоретико-методичні засади формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя. – Дис. … доктора педагогічних наук. – Харків, 2012. (див. тут).

Плагіатний текст – як завжди. Або переписаний слово в слово, або з невеликим рерайтингом (заміною кількох слів), усі ті самі, вже знайомі нам, переписані з чужими текстами вислови «на нашу думку», «отже», «таким чином», «розглядається нами», «ми відділяємо» та ми «розглядаємо», «сформулюємо», «визначимо далі», «слід підкреслити, що», – ніби це вона щось там аналізує та робить висновки. Абзац, що починається словами «Можна погодитися з думкою», теж переписується цілком, ну а що тут такого, правда?

Жерновникова пише: «В нашому дослідженні», «У контексті нашого дослідження, повністю погоджуємося», пише про якесь «завдання нашого подальшого дослідження», пише «Слід зазначити, що в нашому дослідженні», пише «Таким чином, на підставі наведеного аналізу», а насправді переписує текст із чужої дисертації.

Збіги текстів у порівняльних таблицях виділені жовтим кольором, перефразування та синоніми – бірюзовим, перестановки слів місцями – зеленим, а вислови дисертантки про те, що це нібито вона особисто щось спостерігає чи робить висновки – фіолетовим.

Як і її майбутні підопічні китайці, пані Оксана в чужому переписаному тексті підміняє прізвища вчених:

А ще, переписуючи чужий текст, Жерновникова не соромиться робити заміни: «технології» – на «мікротехнології», «дітей» – на «старшокласників», «студента» – на «старшокласника», «студентів» – на «учнів»:

Як таке вдалося зробити?

І дійсно, гарне питання. У 2016 році дисертації не викладалися публічно в Інтернеті, а тому цікаво, як Жерновникова отримала до чужих дисертацій доступ.

Проведемо невеличке розслідування. Воно зовсім не складне.

Хто там у Жерновнікової науковий консультант? Гриньова Валентина Миколаївна, докторка педагогічних наук, професорка кафедри початкової і професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (див. тут).

У кого Жерновнікова передрала тексти? Із кандидатської дисертації Олени Бескорси, кандидатської Віталія Гриньова та докторської Яни Левченко.

Бескорса виконувала роботу в Донбаському державному педагогічному університеті, а захищалася в 2013 р. в ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, і керівником у неї була Валентина Гриньова.

Гриньов виконував роботу і захищався в 2003 р. в ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.

Левченко виконувала і захищала свою докторську в 2013 р. в ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, і науковим консультантом у неї була... та сама В. Гриньова.

Тобто маємо, що всіх згаданих дисертантів об’єднує одна локація – ХНПУ – та одне прізвище: Гриньова.

У масових захистах китайських туристів, що відбуваються в ХНПУ, Гриньова теж брала участь: була головою разової спецради, у якій захистила свою плагіатну дисертацію доктора філософії Ван Цзін І.

Станом на 2024 рік Валентина Миколаївна Гриньова була науковим керівником чи консультантом 156 дисертацій. Оце розмах! Оце талант! Одне «але»: комп’ютерний аналіз показав, що 58 із цих дисертацій містять плагіат – кожна третя. Але це буде вже зовсім інша історія.

Процитуємо на завершення Вікіпедію – що вона пише про ХНПУ під ректоруванням Юрія Бойчука:

«Під його керівництвом Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди зміцнив свої позиції як провідний освітній і науковий центр, що готує висококваліфікованих фахівців, готових відповідати викликам сучасності».

Ну-ну.

Василь Садовий

05.05.2025