Фабрика фальшивих дисертацій у ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Випадок №4: Ван Цзін І​

Китайські туристи в пошуках, де б захистити дисертації, заполонили українські університети. А ті й раді допомогти: і такий-сякий заробіток, і наукова активність (публікації), і керівництво аспірантами (підвищення реноме керівників). Але чи не маємо ми на виході імітацію? Маємо, чого ж там соромитися.

Ось і широко відомий у китайських колах Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди активно займається такою імітацією. Ми вже описали три таких захисти плагіатних дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії: два – китайцями (Цзі Іпін та Чень Хуейхуей) та один – українкою (Олена Авраменко). Науковим керівником Цзі Іпіна був доктор педагогічних наук, генерал-осавул Українського козацтва Андрій Іванович Прокопенко, а однією з рецензентів – докторка педагогічних наук, професорка ХНПУ Оксана Анатоліївна Жерновникова. Ця ж Жерновникова була керівницею Чень Хуейхуей, а як виявилося тепер, ще й керівницею нашої нової героїні – Ван Цзін І. Ось така цікавинка.

Іще одна цікавинка полягає в тому, що якщо Чень Хуейхуей переписала тексти з 9 джерел без належних покликань, то Ван Цзін І вистачило лише двох. І дійсно, навіщо напружуватися, якщо все одно члени разової спецради проковтнуть усе, що їм покладуть до рота.

Ну що – поїхали?

Аналізувати будемо ось оце творіння:

Ван Цзін І. Формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності в закладах вищої освіти КНР. – Дис. … доктора філософії (спец. 011 – Освітні, педагогічні науки). – Харків, 2021 (див. тут).

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Жерновникова Оксана Анатоліївна.

Дисертацію Ван Цзін І захистила 10.06.2021 в ХПУ ім. Г. С. Сковороди. Про це ми детальніше напишемо нижче, а зараз зупинимося на плагіаті.

Майже весь текст її праці – це переписані оці дві російські дисертації:

1) Филиппов А. В. Педагогическая система формирования готовности студентов к вокально-педагогической деятельности. – Дисс. … канд. пед. наук. – Москва, 2005.

2) Яо Вэй. Подготовка специалистов вокального искусства в системах высшего музыкального образования Китая и России. – Дисс. … канд. пед. наук. – Астрахань, 2015.

Купити їх можна на одному відомому українському сайті по 179 гривень, або на російському по 700 рублів. Рахуйте самі, наскільки це може бути вигідний бізнес.

Звідки й на які сторінки своєї «дисертації» Ван Цзін І передрала текст, показано на малюнку далі. Слід тільки зауважити, що з нумерацією сторінок у дисертації повний швах (наприклад, згідно зі «Змістом», розділ 2 має починатися на с. 123, а насправді він розміщений на сторінці з надрукованим номером 83, а у файлі pdf це с. 90), номери сторінок Анотації – взагалі римські цифри, а крім того, маємо дві сторінки з №2. Такий ось «науковий» мотлох. Тому всі вказані в порівняльній таблиці номери сторінок – це ті, що надруковані на сторінках дисертації справа вгорі.

Ну й ще зазначимо, що список літератури наведений після кожного розділу, а не наприкінці дисертації.

Основний матеріал дисертації Ван Цзін І (без Анотації, Змісту, Вступу, Списку використаних джерел та Додатків) викладений на сс. 10–70, 83–114 та 126–128 (усього – 96 сторінок).

Академічний плагіат виявлений на сс. 12–70, 83–100, 105–114 і 126–127 (усього 89 сторінок), що складає 93%.

У порівняльній таблиці збіги текстів виділені жовтим кольором, перефразування та синоніми – бірюзовим, перестановки слів місцями – зеленим, а вислови дисертантки про те, що це нібито вона особисто щось аналізує чи робить висновки – фіолетовим. Сфальсифіковані заміни прізвищ російських вчених на українські та китайські прізвища та фальшиві покликання виділені червоним.

Слід зазначити, що, з огляду на кострубатий переклад (помилки, неузгодженість слів, пропущені слова), скоріш за все, перекладом і написанням тексту займалася сама дисертантка, а не її керівниця чи якась контора, що пише дисертації на замовлення.

Ось російську фразу «Наиболее общее понимание» китаянка перекладає комп’ютером як «Найбільше спільне розуміння» (треба «Найбільш загальне розуміння»). Чужі покликання на російських чи навіть китайських авторів вона замінює на українських та «лівих» китайських (мабуть, з метою «осучаснення»), або й просто додає фальшиві джерела. Навіть кілька разів себе, дорогесеньку, вказує як джерело тексту, тоді як насправді переписує все з двох російськомовних дисертацій. І не забуває переписувати чи додавати від себе чарівні слова, що мають свідчити про нібито зробленою нею інтелектуальну роботу: «отже», «для нашого дослідження», «на наше переконання», «на нашу думку», «на основі проведених досліджень», «як ми вже зазначали вище», «нами вже було розглянуто» тощо – такого добра повно, тому наведемо лише деякі фрагменти дисертації.

Полюбуємося на це неподобство, народжене в Харківському педуні імені Григорія Сковороди, як дисертантка передирає тексти з першого джерела:

Російську фразу «внутреннее побуждение личности» Ван Цзін І переклала як «внутрішній збудник особистості», тоді як треба «внутрішнє спонукання особистості», ну ще й додала до чужого  тексту фальшиву фразу «в дослідженнях українських вчених».

Російське «в отечественной психологии» китайська аспірантка замінює на «в китайській психології», чужі внесені корективи видає за свої і «робить висновки»:

Власне, усі ті самі фокуси Ван Цзін І здійснює і стосовно другої дисертації. Тут їй навіть було легше, бо це був китайський дисертант, а тому «місцевий матеріал» уже був готовий – бери й копіюй. Ну, тільки джерела поміняти на фальшиві, та Россию на Україну, «российский» на «український», «русский национальный менталитет» на «український менталітет»:

Замінює «русских студентов» та «русскую музыку» на «українських студентів» та «українську музику». А особливо нахабною виглядає заміна фрази «Центральная музыкальная школа при Московской государственной консерватории им. П.И. Чайковского и Московская музыкальная школа им. Гнесиных» на «Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Миколи Віталійовича Лисенка при Національній музичній академії України імені Петра Ілліча Чайковського, Харківська середня спеціалізована музична школа-інтернат при Харківській консерваторії»:

Китайський студент проживав та захищався в Росії?

Нічого страшного, украдемо в нього текст і змінимо його стать на жіночу, змінимо дати, а заодно й місце проживання на українське та Московську консерваторію на Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди:

Ну й нарешті Ван Цзін І створює з чужого тексту ще два висновки до своєї дисертації:

Насамкінець полюбуємося, як наша плагіаторка, що отримала фальшивий науковий ступінь, розмірковує про якість викладачів, що залежить від наявності наукового ступеня, при цьому це думки не її, а вкрадені:

З огляду на проведений аналіз особливо огидним виглядає перший висновок дисертації Ван Цзін І:

1. Аналіз стану наукового осмислення порушеної проблеми в китайській науковій літературі засвідчив відсутність цілісного дослідження щодо формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності в закладах вищої освіти КНР. Науковці лише побіжно торкалися деяких аспектів цієї проблеми в контексті дотичних досліджень (підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності в закладах вищої освіти КНР, обґрунтування теоретичних і практичних питань підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності в закладах вищої освіти КНР тощо).

Які ж українські квочки висиділи таке чудове китайське курчатко?

Дисертацію Ван Цзін І було прийнято до розгляду 11.05.2021, і 10.06.2021 р. вона була успішно захищена.

Науковим керівником Ван Цзін І була Оксана Анатоліївна Жерновникова, докторка педагогічних наук (2016), професорка (2020), завідувачка кафедри математики ХНПУ, професорка кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, спеціалістка з фізики, інформатики та математики. У 2018 р. пройшла сертифіковане стажування в Університеті Кардинала Стефана Вишинського (UKSW) (Варшава, Польща) та Інституті Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці (IIASC) за програмою «Академічна доброчесність». Сертифікована академічно доброчесна професорка – керівниця двох фальшивих плагіатних дисертацій (Ван Цзін І та Чень Хуейхуей) і рецензентка плагіатної дисертації Цзі Іпіна.

Тепер подивимося на склад разової спецради ДФ 64.053.037.

Голова ради: Гриньова Валентина Миколаївна, докторка педагогічних наук, професорка кафедри початкової і професійної освіти ХНПУ. З 2006 по 2009 рр. очолювала Інститут педагогіки та психології ХНПУ, з 2015 по 2021 рр. була завідувачкою кафедри теорії і методики професійної освіти ХНПУ. Має почесне звання «Заслужений професор ХНПУ імені Г. С. Сковороди» (2022). Член редакційної ради журналу «Новий колегіум». (Прочитати все це можна тут).

Рецензенти:

● Рибалко Людмила Сергіївна, докторка педагогічних наук, професорка кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи ХНПУ, професорка кафедри освітології та інноваційної педагогіки ХНПУ, академікиня Української академії акмеології;

● Мкртічян Оксана Альбертівна, докторка (у 2021 р. – кандидатка) педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри початкової і професійної освіти ХНПУ, професорка кафедри здорового способу життя, технологій та безпеки Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця.

Опоненти:

● Доброскок Ірина Іванівна, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри професійної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, членкиня-кореспондентка НАПН України (2016), Відмінниця освіти України;

● Овчаренко Наталія Анатоліївна, докторка (у 2021 р. – кандидатка) педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки Криворізького державного педагогічного університету.

Ось вони всі на фото:

17.03.2021 р. відбувся фаховий семінар ХНПУ, у якому взяли участь 13 докторів та 10 кандидатів педнаук, а також 33 здобувача третього освітньо-наукового рівня  вищої освіти (по простому – аспіранти), які вчилися окозамилюванню. У висновку цього «фахового» семінару вказано, що дисертаційне дослідження Ван Цзін І є частиною комплексної програми на тему «Підвищення ефективності педагогічного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» ДР №0115U005821. Заслухали, поставили запитання, виступили з позитивною оцінкою роботи, обговорили і ухвалили рішення «про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації здобувача кафедри освітології та інноваційної педагогіки Ван Цзін І». Виявляється, в передраній на 93% дисертації «вперше здійснене цілісне дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності в закладах вищої освіти КНР, визначено тенденції підготовки майбутніх учителів.., з’ясовано структуру та зміст готовності майбутніх учителів.., узагальнено форми, методи, засоби професійної підготовки майбутніх учителів.., обґрунтовано напрями імплементації досвіду професійної підготовки майбутніх учителів...». Також чомусь написано, що «Наукові положення й висновки – чіткі, науково обґрунтовані, достовірність яких підтверджено методами математичної статистики». Чому чомусь? Та тому, що в дисертації немає чисел, які треба було б якось обчислювати методами матстатистики. І хто-хто, а керівниця, яка позиціонує себе як математикиню, мала б це знати. А може, вона така ж спеціалістка з математики, як Ван Цзін І з педагогики?

У своїх відгуках опонентки Овчаренко та Доброскок високо оцінили рецензовану працю, підкресливши цінність проведеного цілісного дослідження (ха-ха!), цінність підходів до визначення суті поняття «вокально-педагогічна майстерність майбутнього вчителя музичного мистецтва» (ще раз ха-ха!), і що цінним є узагальнений китайський досвід (ага, авжеж!). «Творчий задум авторки дисертації досить чітко виявляється у всіх компонентах її наукового апарату:  обґрунтуванні актуальності, визначенні мети, завдань, об’єкта, предмета, теоретичних засад дослідження», – захоплено пише Доброскок, і продовжує: «Дисертаційна робота Ван Цзін І за своїм змістом і формою є завершеним самостійним дослідженням». Відповідає вимогам і все таке...

«Дисертаційна робота Ван Цзін І виконана на високому науковому рівні і є цілісним науковим дослідженням», має «високий рівень дослідження, актуальність, новизну, практичну цінність», – набрехали в протоколі 13 докторів та 10 кандидатів педнаук на чолі з головуючою Анною Володимирівною Боярською-Хоменко. Ну й одноголосно рекомендували дисертацію до захисту.

Епілог

22 листопада 2021 року відбулося засідання вченої ради, на якому ректор Юрій Бойчук вручив Ван Цзін І диплом про присудження наукового ступеню доктора філософії та «побажав міцного здоров’я, творчого натхнення, реалізації наукового потенціалу, успіхів у роботі для зростання наукового рівня Сковородинівського університету».

Ну що то за рівень «Сковородинівського університету» – ми бачимо.

Василь Садовий, формувач готовності вчителів до всього ​

23.03.2025