Плагіатна кандидатська дисертація заступника міністра освіти і науки України Андрія Вітренка​

– Навіщо чиновникові дисертація?

– Прикрити нею своє соромітне місце – голову.

(з Інтернету)

Ну що, продовжимо історію заступника Міністра освіти і науки України яку ми почали розповідати кілька днів тому. Не лише шістьма статтями з плагіатом, опублікованими в наукових часописах, прославиться на весь світ цей чиновник! Є ще й чудова плагіатна кандидатська дисертація!

Порадіємо: народився Андрій Олександрович Вітренко 23 травня 1977 року, а захистився  19 травня 2005-го, тобто за 4 дні до свого 28-річчя. А що – гарний святковий подарунок собі до дня народження, а особливо коли він нафарширований чужими текстами. І дешево, і сердито.

І в кого ж чужі тексти були поцуплені?

Ха, виявляється, у тих самих російських дисертанток, що й дві «наукові» статті пана освітянського чиновника, що були написані 2012-го року, – в Олени Вечкінзової та Людмили Смірнової. Ну тобто якщо фокус-покус чудово пройшов у 2005 році, чому б не повторити його через 7 років? І додаткові публікації з’являться для звітності, і поважним науковцем можна себе продемонструвати...

Ось ця дисертація:

Вітренко Андрій Олександрович. Ринок рекламних послуг у трансформаційній економіці. – Дис. … кандидата економічних наук (спец. 08.01.01 – економічна теорія). – Київ, 2005. Дисертація розміщена на сайті Національного репозитарію наукових текстів тут.

Науковим керівником Андрія Вітренка був доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії, декан економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Дмитрович Базилевич. Офіційними опонентами – доктор економічних наук, професор кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету Іван Йосипович Малий та кандидат економічних наук, доцент кафедри промислового маркетингу Київського національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Надія Сергіївна Кубишина, а вченим секретарем спеціалізованої вченої ради – доктор економічних наук, професор Ірина Іванівна Мазур.

Цю роботу А. Вітренко виконував на кафедрі економічної теорії Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України, а захистив 19.05.2005 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

А тепер подивимося на детальний аналіз дисертації шановного пана – на порівняльні таблиці.

Збіги текстів виділені жовтим кольором, перефразування та синоніми – бірюзовим, перестановки слів місцями – зеленим; твердження автора про те, що це нібито він щось пропонує, оцінює, розробив чи робить висновки – фіолетовим.

Перше джерело списування:

Вечкинзова Е. А. Становление и развитие рынка рекламы в переходной экономике (на материалах Республики Казахстан). – Дисс. … канд. экономических наук. – Новосибирск, 2001. Придбати цю дисертацію за 179 грн можна тут або за 700 рублів тут.

Тут цікаво, що Вітренко переписує текст із готовими джерелами, причому або зберігаючи їх один в один, або чомусь змінюючи сторінки. Навіщо таке робити? Дивно...

Ні, не тільки тупе переписування російського тексту є в цій дисертації.

Пан дисертант пише, що якийсь там прогноз «не є завданням даної роботи», і що «ми лише прагнули» щось там показати, а насправді тупо переписує чужий текст. Ну й, звісно, замінює слова «Экономика Казахстана» на «Економіка України», «нашей Республики» на «нашої країни», «регіон» на «країна», міняє «казахстанских производителей» на «українських виробників». А якщо згадки України в тексті про Казахстан немає, то пан Андрій сам нахабно додає: «в Україні»:

Далі дуже смішно: по-перше, Вітренко в украденому тексті замінює казахстанську компанію «ОАО “Караганды - нан"» на «провідні українські виробники алкогольної продукції» (ну, щоб таке вигадати, треба, мабуть, добре хильнути), замінює «для казахстанского рынка» на «для українського ринку», а по-друге, проколовся з перекладом. Ну, як проколовся – переклав то правильно, але переклав помилкове слово, ну й, звісно, українською теж вийшла дурня. В оригіналі була помилка: російське слово «усилие» замість «усиление», ну й Вітренко написав відповідно «зусилля», але ж треба було написати «посилення». Ось ця чудова фраза:

«Діяльність міжнародних фірм і зусилля конкурентної боротьби за споживача з року в рік ведуть до поліпшення якості, розважальності реклами.»

По-третє, в одному місці до чужого тексту додав «На нашу думку» та переставив в інше місце слово «збільшиться», через що утворилося стилістично помилкове речення:

«На нашу думку, на рекламному ринку обсяг збільшиться некомерційної реклами.».

Боже, який недолугий плагіат! Мабуть, і школяр написав би грамотніше.

А по-четверте, Вітренко вдається до фальсифікації: підміняє автора проведених досліджень – компанію Web Track – на сайти yandex.ru та bigmir.net зі збереженням числових даних:

Далі – знову заміна слів: «в Карагандинской области» на «в Україні», «казахстанских пользователей» на «українських користувачів», «на карагандинском рынке» на вислів «на українському ринку», знову оті всі «На нашу думку», «Отже», «З огляду на викладене» та «Протягом досліджуваного нами періоду». При цьому Вітренко здійснює й махінацію з цим самим «досліджуваним періодом»: в оригіналі були 1997–1999 роки, а наш майбутній заступник міністра освіти і науки написав про 1991–2002 роки. Це, мабуть, той випадок, до якого дуже підійде відоме російське прислів’я: на запитання про те, де саме цей пан проводив своє «дослідження», має бути відповідь: «Где-где? В Караганде!».

Красти та підміняти, красти та підміняти – ото й уся «наукова праця»:

А тепер – друге джерело списування:

Смирнова Л. А. Исследование структуры и управления рынком рекламных услуг. – Дисс. … канд. экономических наук. – Санкт-Петербург, 1999. Цю дисертація теж за 179 грн або за 700 рублів можна придбати відповідно тут і тут.

Епілог

«Повышение квалификации кадров - одна из насущных проблем рекламной деятельности. На сегодняшний день качественное обучение рекламному делу - большая редкость. Собственных теоретических разработок и практических методик в Казахстане не имеется», – написала Олена Анатоліївна Вечкінзова в Новосибірську у 2001-му році.

«Підвищення кваліфікації кадрів – одна з нагальних проблем рекламної діяльності. На сьогоднішній день якісне навчання рекламній справі – велика рідкість. Власних теоретичних розробок і практичних методик в Україні немає», – висунувши язика, ретельно переписав це слово в слово на сторінку 141 своєї дисертації майбутній Герой плагіатної праці Андрій Вітренко в Києві в 2005-му році, помінявши Казахстан на Україну. І продовжив далі: «Варто очікувати створення й освоєння вітчизняних авторських методик аналізу і створення реклами, а також появи академічної підготовки фахівців з рекламної справи».

І дійсно, завдяки гарній «авторській» дисертації про рекламу, що була створена відомою, надійною та ефективною методикою CtrlC–CtrlV, ми отримали новонародженого академічно підготовленого фахівця з рекламної справи, який подібним плагіатним способом напише через 7 років іще дві статті про рекламу (див. у попередній публікації про статті №5 та №6).

Завершимо цей опус про нашого чудового заступника міністра освіти і науки України повторенням епіграфа, який колись трапився нам на очі в Інтернеті:

– Навіщо чиновникові дисертація?

– Прикрити нею своє соромітне місце – голову.

Сором, та й годі.

Але, як відомо, сором – не дим, очі не виїсть.

Як написав у Фейсбуці Назар Архіпов, «країна впевнено крокує до знецінення наукових ступенів, які скоро за кордоном сприйматимуться як пусті папірці на рівні дипломів Афганістану».

Василь Садовий, економічний теоретик у галузі реклами,

з подякою викривачам

08.04.2025