Нова стаття академіка Запорожана і "доктора наук" Євдокимової – і знову плагіат

Схоже на те, що схильність до плагіату є якимсь хронічним захворюванням, поширеним серед деяких одеських медиків. У січні 2015 р. ми оприлюднили докази плагіату в докторській дисертації В. Євдокимової (див. тут), керівником якої був академік Валерій Запорожан, місяць тому (в жовтні 2015 р.) виявили плагіат в науковій статті самого академіка (див. тут), і ось знову те саме. Власне, спонукали нас до аналізу робіт академіка Запорожана коментарі одеситів до нашої попередньої публікації – їм не сподобалося, що саме їхньому керівнику приділено стільки уваги. І дійсно, подумали ми, чи немає іншого світу як у цьому вікні (перекладаємо російською – "разве сошёлся свет клином на этой персоне"), невже тут існує певна закономірність? І вирішили підійти до цього з наукових позицій – перевірити ще одну зовсім свіженьку роботу академіка. І ось тобі на! Знову переписаний чужий текст!

Журнал «ScienceRise» нещодавно надрукував статтю російською мовою: Запорожан В. И., Линников В. И., Евдокимова В. В. Катастрофический антифосфолипидный синдром в акушерской практике // ScienceRise. Medical science. – 2015. – № 5(4). – С. 61–64 (див. тут, або веб-архів тут).

Автори [мовою оригіналу]: "Запорожан Валерий Николаевич, доктор медицинских наук, профессор, акушер-гинеколог, заведующий кафедрой, кафедра акушерства и гинекологии № 1, Одесский национальный медицинский університет; Линников Валерий Иванович, доктор медицинских наук, профессор, Городской центр планирования семьи и репродукции; Евдокимова Виктория Владимировна, доктор медицинских наук, ассистент, акушер-гинеколог, генетик, кафедра акушерства и гинекологии № 1, Одесский национальный медицинский університет".

(Відмітимо в дужках, що рукопис надійшов до редакції 14.04.2015, а з вересня 2015 р. Вікторія Євдокимова вже не є доктором наук; ну й російською мовою треба писати "университет", а не «університет»).

Як ми це й робили раніше, будемо порівнювати досліджувану статтю (ліворуч у таблиці) з іншими джерелами (праворуч). Однакові тексти виділяємо жовтим кольором. Змінені слова, але того самого змісту, а також трішечки "підправлені" цифри виділяємо бірюзовим. А однакові слова чи речення, що були перенесені в інше місце, – зеленим кольором. Звісна річ, автори "попрацювали" з чужим текстом.

Почнемо аналіз із Резюме, в якому автори характеризують свою роботу загалом.

О, диво! Виявляється, резюме слово в слово передрано звідси: Бицадзе В. О., Хизроева Д. Х., Макацария Н. А., Егорова Е. С., Баймурадова С. М., Машкова Т. Я. Антифосфоли­пидные антитела, их патогенетическое и диагности­ческое значение при акушерской патологии (Акушер­ство, гинекология и репродукция, 2014, №2, c.39–60, див. тут).

Далі йде Вступ, який теж передраний, на цей раз із двох джерел:

1. Макацария А. Д., Бицадзе В. О., Акиньшина С. В. Вопросы патогенеза и профилактики катастрофического антифосфолипидного синдрома в акушерской практике. 23.03.2009 (див. тут).
2. Макацария А. Д., Акиньшина С. В., Бицадзе В. О., Хизроева Д. Х., Казакова Л. А., Гадаева З. К. Септический шок в акушерстве: новый взгляд на патогенез. 28.12.2012 (див. тут).

Після цілком передраного вступу йде «практична частина» статті – так званий «Клінічний приклад». Але й тут знаходимо шматки, передрані зі статті Мацакарії:

Якось дивно виходить: беруть в Одесі вагітну жінку, проводять кесарів розтин і видаляють дитину з тією ж масою тіла, що в російській статті, з якої слово в слово переписують текст, тільки ріст дитини на 1 см менше ніж той, що в чужій статті. Якась дивна любов одеських медиків до зміни цифр на одиницю в останньому розряді – ми спостерігали цей фокус-покус і в дисертації Євдокимової, і в її спільній статті з Запорожаном, і ось знову те саме – і знову в спільній праці Запорожана з Лінніковим та Євдокимовою! Поміняти пацієнтів на пацієнток та слово "клексан" на "эноксапарин" (це той самий лікарський засіб!) – о так, це робота, що гідна трьох докторів наук!

Тепер перейдемо до обговорення. Це лише три речення. Ось вони:

Ну й нарешті висновки в «науковій роботі», які передрані зі ще однієї статті – Макацария А. Д., Бицадзе В. О., Акиньшина С.В. Катастрофический антифосфолипидный синдром как проявление синдрома системного воспалительного ответа (РМЖ, 2006, спец. выпуск "Тромбофилии в акушерской и гинекологической практике", див. тут):

Що ж у цій статті отримано нового? А нічого! Адже висновки – ті самі, що й у роботі, написаній 9 років тому, у 2006 році!

А тепер – невеличка пауза, щоб відпочити та посміятися.

У цій статті академіка Запорожана є цікава англійська родзинка. В резюме англійською мовою (с. 61) є цікаве слово "naybolee", якого немає в природі: "In pregnant women with APS naybolee is appropriate pathogenetic early antithrombotic therapy with LMWH immunnocorrection intravenous immunoglobulin, which allows for the prevention of fetal loss and thrombotic complications, provide a more adequate development of the placenta and fetus, as well as prevent the development of CAPS". Звідки воно взялося? Відповідь дуже проста. Автори в російському тексті статті кілька разів використовують неіснуюче слово "найболее" (потрібно, ясна річ, писати російською "наиболее"), потім засовують російський текст резюме в програму автоматичного перекладу (мабуть, на сайті Google), вона цього слова не розуміє і пише слово naybolee за допомогою транслітерації. Ну а три професори просто копіюють отриманий переклад собі в статтю. Про якість перекладу помовчимо (з тексту виходить, що оце таємне "naybolee" є способом антитромботичної терапії – ха-ха!).

Зазначу  також, що он-лайн журнал ScienceRise, де була надрукована ця стаття, позиціонує себе як журнал, який "практикует слепое рецензирование (рецензент и автор статьи не имеют информации друг о друге)"; "При принятии решения о публикации редактор научного журнала руководствуется достоверностью представления данных и научной значимостью рассматриваемой работы"; "Редактор не должен допускать к публикации информации, если имеется достаточно оснований полагать, что она является плагиатом"; "Рецензент обязан давать объективную и аргументированную оценку изложенным результатам исследования". Є там і слова про авторів: "Авторы статьи должны предоставлять достоверные результаты проведенных исследований. Заведомо ошибочные или сфальсифицированные утверждения неприемлемы"; "Авторы должны гарантировать, что результаты исследования, изложенные в предоставленной рукописи, полностью оригинальны. Заимствованные фрагменты или утверждения должны быть оформлены с обязательным указанием автора и первоисточника. Чрезмерные заимствования, а также плагиат в любых формах, включая неоформленные цитаты, перефразирование или присвоение прав на результаты чужих исследований, неэтичны и неприемлемы". Ну що ж. Якість роботи редакторів і рецензентів (мабуть, сліпих не в переносному, а в буквальному значенні) може оцінити кожен.

Не будемо більше нічого писати про цей конкретний приклад плагіату. Він говорить сам за себе, і той, хто має очі, той побачить. Хто хоче захищати плагіаторів – той теж буде це робити.

Але наведу цікаву цитату, яка, на мій погляд, є дуже важливою:

"Не может быть никакого сообщества без совести у каждого, без морали между людьми и без закона над всеми, выше всех и единого для всех, иначе оно никогда не получится" (Михаил Веллер, 2015 г.)

Олег Смірнов

16.11.2015