Академік Валерій Запорожан, що був науковим керівником фальшивої докторської дисертації, теж викритий у плагіаті

У січні 2015 р. ми повідомили про те, що докторська дисертація одеської гінекологіні В. В. Євдокимової є сфальшованою: огляд літератури переписаний із чужих джерел (перекладений з російських праць), результати досліджень узяті з чужих статей чи дисертацій, до того ж авторка свідомо змінювала чужі фотографії шляхом віддзеркалювання та повороту, а також замазування непотрібних деталей на цих фотографіях. Цей плагіат і фальшування дослідів отримали відповідну оцінку Міністерства освіти і науки України: Вікторія Володимирівна Євдокимова була позбавлена наукового ступеня доктора медичних наук (Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.09.15 №988).

Науковим керівником цієї ганебної докторської дисертації був доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України, ректор Одеського національного медичного університету Валерій Миколайович ЗАПОРОЖАН.

Як таке могло трапитися? Чи знав науковий керівник, як дисертантка проводить досліди, звідки бере матеріал, рентгенограми, фотографії тканин? Мав би знати.

Та ось, виявляється, що плагіат є не тільки в тексті роботи дисертантки. Він ще раз з'являється там, де ми знаходимо прізвище академіка, – в науковій статті, надрукованій у поважному журналі, де він стоїть першим автором (згідно загальних правил це місце "заброньоване" за тим, хто виконував основну частину роботи, а керівник звичайно розміщується наприкінці), а саме: Запорожан В. Н., Евдокимова В. В. Комплексная терапия наружного генитального эндометриоза с применением иммуномодуляторов. – Репродуктивная эндокринология, 2012, №6, с. 6–8 (див. тут).

Порівняємо цю статтю (ліворуч у таблиці) з іншими джерелами. Однакові тексти виділені жовтим кольором, а змінені слова, але того самого змісту, а також трішечки "підправлені" цифри – бірюзовим. Однакові слова чи речення, що були перенесені в інше місце, виділені зеленим кольором. Звісна річ, автори "попрацювали" з чужим текстом.

Таблиця в статті Запорожана та Євдокимової (ліворуч) була скомпільована із 4-х таблиць Павло­ва (№75, 76, 77, 78, див. праворуч). Звернемо увагу, що цифри звичайно різняться на одиницю в останньому розряді чисел.

На наступному рисунку – копія відповідної сторінки зі статті академіка:

Ронколейкін, що досліджувався Павловим (до речі, його дисертація викладена також на цьому сайті), – це препарат, що містить інтерлейкін-2. Імуномакс, який нібито досліджували Запорожан з Євдокимовою, – це препарат неясного (?) складу; пишуть, що він містить кислий пептидоглікан з молекулярною масою 1000–40000 кДа. Якщо автори досліду насправді його не проводили, а лише замінили назву препарату в чужій таблиці та одну соту в середніх значеннях та одну соту в діапазоні "плюс-мінус", "доводячи" корисність іншого препарату, то це вже не просто підробка наукових результатів, а фальсифікація,  що тягне на кримінальну відповідальність, оскільки цим препаратом будуть лікувати (і лікують!) хворих.

Що ж це виходить? У славному Одеському національному медичному університеті напрацьований великій досвід, як треба фальшувати наукові роботи? Та ще й під керівництвом ректора? Адже ректор, як то писали не так давно, – "руководящая и направляющая сила"…

Як зазначив з приводу плагіату Євдокимової один із користувачів Фейсбуку, треба перевірити на плагіат усі дисертації, де керівником був Валерій Запорожан, і всі дисертації, що захищалися в спеціалізованій Раді Д 41.600.02 при Одеському національному медичному університеті.

І на додаток.

З інтерв'ю В. Запорожана під заголовком "Главное – готовить врачей самой высокой пробы", яке він дав газеті "Дзеркало тижня" 31 серпня 2012 р., – у рік, коли вийшла проаналізована нами стаття:

"Я глубоко убежден, что учителями в медицине должны быть интеллигентные люди. Я очень дорожу чистоплотными отношениями с людьми и творчеством в работе".

А ось із лекції В. Запорожана на тему "Эволюция нравственности":

"В своей практике вы будете встречаться с людьми интеллигентными и  образованными, и вам просто необходимо знать, что такое  духовность, нравственность, мораль".

"Термин «нооэтика» был предложен одесской медико-философской школой и признан ведущими отечественными и зарубежными учёными. Главной целью нооэтики является стремление предотвратить прогресс технократического  развития, который  является движущей силой современного общества, и задуматься о прогрессе сознания в условиях противоречий  материального и духовного.  Ведь именно извечный конфликт материального и духовного, по мнению академика Вернадского,  является первопричиной кризиса нравственности".

І ось ще одна цитата з роботи академіка:

"Человечество развивается технологически, но, к сожалению, нравственно и психологически деградирует. Все это вызывает большую тревогу и озабоченность".

Оце пан правильно написав...

Олег Смірнов

 14.10.2015