Плагіат і фальсифікації в наукових працях 

ЗВЕРНЕННЯ

науковців проти призупинення розгляду скарг до НАЗЯВО


Голові Верховної Ради України

Стефанчуку Р. О.

Голові Верховного Суду України 

Кравченку С. І. 


За дорученням членів антиплагіатної ініціативи “Дисертейт” 

Благодєтєлєва-Вовк Світлана Леонідівна 


Шановний Руслане Олексійовичу!

Шановний Станіславе Івановичу!

Інформуємо, що 23 липня 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО) прийняло рішення тимчасово зупинити провадження (в частині розгляду та перевірки) у НАЗЯВО скарг/повідомлень про порушення академічної доброчесності у докторських (кандидатських) дисертаціях, захищених до 06.09.2014 року до законодавчого врегулювання таких скарг та/або офіційного тлумачення Верховного Суду.  

А також зупинити строки розгляду НАЗЯВО скарг/повідомлень про порушення академічної доброчесності у докторських (кандидатських) дисертаціях, захищених до 06.09.2014 року.

Це рішення було прийняте на основі розгляду листа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 17.07.2024 року щодо правової невизначеності дії закону у часі у частині здійснення НАЗЯВО перевірки та розгляду скарг/повідомлень про порушення академічної доброчесності у докторських (кандидатських) дисертаціях, захищених до 06.09.2014 року. При цьому Уповноважений Дмитро Лубінець аргументував це звернення як здійснення функцій контролю, зокрема, у сфері права на працю.

Нам, як науковцям та громадянам, дивно, що пан Лубінець захищає право на працю осіб, яких викрили на порушенні академічної доброчесності, але ігнорує захист прав, передбачений статтею 41 Конституції  України:

“Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності” 

та статтею 54:

“Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки…”

Це не перша зупинка у розгляді кейсів про порушення академічної доброчесності. Так, у липні 2016 року за подачі міністра освіти і науки Лілії Гриневич після відомого кейсу плагіату у докторській дисертації Катерини Кириленко був призупинений розгляд скарг/повідомлень до створення НАЗЯВО та розробки відповідної нормативної бази. І лише за п’ять років, у 2021 році, розпочався розгляд справ. На сьогоднішній день було розглянуто та прийнято рішення щодо 12 скарг/повідомлень. При цьому нині багато скарг заблоковані у судах топ-плагіаторами, зокрема ректоркою Вінницького національного медичного університету Вікторією Петрушенко, ректоркою Харківського національного університету імені Каразіна Тетяною Кагановською, ректором Тернопільського національного педагогічного університету Богданом Буяком, проректоркою з наукової роботи НУ “Чернігівська політехніка” Вікторією Маргасовою. 

Лист пана Лубінця ми пов’язуємо із впливом на нього топ-плагіаторів, справи яких розглядалися/ються у НАЗЯВО.  

За нашими оцінками, залежно від галузі наукового знання дисертації із академічним плагіатом становлять від 3-5% до 80-90% від кількості захищених робіт. Уже виявлено більше 5 000 дисертацій, у яких значну частину становлять фрагменти, скопійовані з попередніх українських дисертацій, а ще приблизно 2,5 тисячі є перекладним плагіатом з російськомовних дисертацій. Щороку приростає кількість фейкових науковців, які на основі фейкових дипломів отримують передбачені надбавки до заробітної плати з державного бюджету. Орієнтовно сума таких доплат становить від 4 млрд. грн на рік. Особливо складною є ситуація у педагогічних, медичних, юридичних, економічних та технічних науках. 

Як повідомив викривач Олег Смірнов, НАЗЯВО надіслало йому листа, в якому зазначило, що припиняє розгляд його скарг/повідомлень: 

  • № 30-АД від 02.10.2023 щодо дисертації Гурака Р. В.;
  • № 12-24-АД від 20.02.2024 щодо дисертації Матіоса А. В.;
  • № 19-24-АД від 22.03.2024 щодо дисертації Молодиченка В. В.;
  • № 29-24-АД від 14.05.2024 щодо дисертації Никитюка О. А.;
  • № 30-24-АД від 16.05.2024 щодо дисертації Лященко А. В.; 
  • № 32-24-АД від 20.05.2024 щодо дисертації Демченка С. В.;  
  • № 33-24-АД від 03.06.2024 щодо дисертації Чорнописької Ю. Ф.; 
  • № 37-24-АД від 17.06.2024 щодо дисертації Чернеги Т. В.;
  • № 39-24-АД від 01.07.2024 щодо дисертації Паращишеної Т. А. 

Призупинення розгляду скарг/повідомлень про порушення академічної доброчесності є сигналом для науково-освітньої громадськості щодо неспроможності державних інституцій, які не можуть виконувати покладені на них повноваження. 

Просимо: 

Законодавчо унормувати проблему, зокрема, у новому ЗУ “Про академічну доброчесність”, який готується до другого читання

та/або 

Надати Верховним Судом офіційне тлумачення з приводу розгляду скарг/заяв щодо порушення академічної доброчесності до 06.09.2014 року. 

Щодо пропозицій змін до діючого законодавства (Закон про освту) та розробки нового Закону про академічну доброчесність вважаємо, що стосовно повноважень НАЗЯВО доцільно вказати, що НАЗЯВО розглядає не випадки порушення академічної доброчесності чи плагіату, а випадки порушення встановлених вимог до дисертацій, норм та порядку захисту дисертацій, які існували / існують на момент захисту дисертацій. Це б унеможливило особам, викритим на плагіаті, звертатися до суду на тих підставах, що на час їхнього захисту не існувало понять “плагіат” та “академічна доброчесність”, що Закон про освіту стосовно плагіату не має зворотної сили тощо, хоча на момент захисту ними дисертацій існувала чітка однозначна заборона на здійснення “текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело” (п. 16 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 644; п. 16 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 423; п. 14 «Порядку присудження наукових ступенів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567; п. 9 «Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 17.11.2021 р.).


З повагою, члени освітньої та наукової громадськості:

  • Арбузова С. Б., доктор мед. наук, проф., член-кор. НАМНУ;
  • Благодєтєлєва-Вовк С. Л., канд. екон. наук, доц., голова ради ГО ТРОН;
  • Болдирєв О. І., канд. біол. наук, завідувач кафедри НАУ;
  • Габович О. М., доктор фіз.-мат. наук, п. н. с.;
  • Досенко В. Є., доктор мед. наук, проф.;
  • Єгорченко І. А., канд. фіз.-мат. наук, с. н. с.;
  • Смірнов О. Ю., канд. біол. наук, с. н. с.;
  • Шарапов С. Г., доктор фіз.-мат. наук, ст. дослідник.

30.07.2024