На плагіаті спіймалася чергова лікарка – Роксана Чуприна з Івано-Франківська. Хто співучасники?  

Після «самої молодої докторки медичних наук» Вікторії Євдокимової з Одеси (науковий консультант – доктор медичних наук, професор, академік НАМНУ Валерій Запорожан, захист відбувся в 2013 р.) та скандально відомої Вікторії Петрушенко з Вінниці (науковий консультант – д. м. н., професор Михайло Ничитайло, захист у 2008 р.), яка зараз активно судиться з НАЗЯВО, щоб агентство  не перевіряло її дивотворчість на плагіат, на світ божий витягнемо ще одну докторицю – Роксану Чуприну. У 2021 році вона працювала онкогінекологинею, завідувачкою гінекологічного відділення Прикарпатського клінічного онкологічного центру Івано-Франківська (див. тут), але зараз там її немає.

Ця красунечка за масштабом плагіату переплюнула і Євдокимову, і Петрушенко.

Ось вам аналіз її «наукової праці», любуйтеся.

Чуприна Роксана Ріфкатівна. Профілактика менопаузальних порушень у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників. – Дис. … кандидата медичних наук (спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія). – Київ, 2015 (див. на сайті НРАТ).

Науковий керівник – Вдовиченко Юрій Петрович, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України.

Офіційні опоненти:

• Юзько Олександр Михайлович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету;
• Яроцький Микола Євгенович, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу репродуктивної медицини та хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради – кандидат медичних наук, доцент Галушко Олександр Анатолійович.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗУ.

Дисертація була захищена 23 жовтня 2015 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України.

Пані Роксана має 7 публікацій за темою дисертації (чотири в 2012, дві в 2014 та одну 2015 р.).

Ось тільки вихідні дані своєї публікації №4 вона написала якось скромно: Чуприна Р. Р. Фоновые и предраковые заболевания шейки матки у женщин репродуктивного возраста: диагностика / Чуприна Р. Р. // Сборник научных трудов. (ISBN: 978-5-00058-091-2 ББК: 51.1 УДК: 614.) – Мурманск , 2014. – С. 280–282.

Що це ще за такий «Сборник научных трудов»? Але Інтернет нам підказує правильну назву джерела, яку Чуприна якось посоромилася навести:

«Развитие российского здравоохранения на современном этапе: материалы Второй Всероссийской медицинской научно-практической конференции (10–11 апреля 2014 г. Мурманск) / Мурманский обл. мед. ИАЦ. – Мурманск: Эдитус, 2014. ISBN 978-5-00058-091-2»

Однак знайти в Інтернеті її працю №4 не вдається.

Слідів публікацій №№1, 2, 5 та 7 в Інтернеті теж немає (це все праці в «Збірнику наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика»), публікації №3 (у виданні «Таврический медико-биологический вестник») – теж, публікації №6 (у виданні «Здоровье женщины») – теж.

Більше того, праця №5 – це: Чуприна Р. Р. Особливості медикаментозної корекції менопаузальних порушень у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та додатків // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. – К., 2014. – Вип. 23, кн. 5 (ч. 2). – С. 172–177. Але на с. 2 видання за 2014 р., яке присутнє на сайті НМАПО, читаємо: «23 випуск збірника наукових праць виходить у вигляді 4 книг». І в цих чотирьох книгах, що вийшли в 2014 р., жодної праці Чуприни немає. Тобто ця стаття, вказана Чуприною, є фальшивою?

Це ще не все.

Праця №6 – це: Чуприна Р. Р. Профілактика менопаузальних порушень у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників // Здоровье женщины. – 2015. – № 8 (104). – С. 132–137. Відкриваємо сайт із цим числом журналу, і бачимо, що знову ніякої Чуприни, а тим більше на вказаних в авторефераті сторінках, там немає:

Таким чином, із указаних семи її публікацій в Інтернеті не можна знайти жодної. Цікаво, правда? Може, усі інші 6 праць Роксани з семи – такі самі, як оця №6? Так би мовити, віртуальні, існуючи лише в її уявленні?

І цікаво, що б про цей факт сказав чоловік Роксани Чуприни Олександр Володимирович, колишній прокурор, а з 2010 р. – суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду?

Ну а тепер – наша улюблена доказова порівняльна таблиця. У ній збіги текстів виділені жовтим кольором, перефразування та синоніми – бірюзовим, перестановки слів місцями – зеленим. Червоним шрифтом поданий коментар.

Таблиця свідчить, що майже весь текст дисертації Чуприни – це ось ця дисертація:

Роженко А. В. Новий підхід до профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою. – Дис. … кандидата медичних наук (спец. 14.01.01 – акушерство та гінекологія). – Київ, 2013 (див. тут).

З цієї дисертації частково передрана «Актуальність теми»:

А ось «Наукова новизна»:

А ось пішов «Огляд літератури»:

Тут і далі спостерігаємо повний збіг не тільки тексту, але й номерів джерел. Повний тотальний плагіат. До речі, зазначу, що загальна кількість джерел в «Списку використаної літератури» дисертації Чуприни – 204, а у Андрія Роженка – 332, тому внаслідок копіювання чужого тексту всі джерела в дисертації Чуприни з номерами 205 і більше виявилися відсутні в її Списку. Ось така хохмочка.

Більше того, оскільки Чуприна в своєму «Списку використаної літератури» додала нові та видалила інші джерела (у порівнянні зі Списком Роженка), номери всіх джерел змінилися, а тому всі покликання в дисертації Чуприни втратили сенс, і джерелом наукової інформації цей «дисертаційний субпродукт» слугувати ну ніяк не може.

Роксана Чуприна передрала чужий текст навіть із помилками: «фібрінолітичпого», «розлядають» (с. 11), «підтимують», «коагуляційпими», «діастолічиого» (с. 13), «гіполіпідемічпу», «постменопаузальиих» (с. 15), «рективність судин», «кардіоваскуляріїі», «форменних», «трансдермальпе» (с. 16), «мепопаузального» (с. 18), «симптомокомлекси», «симптомокомлексів» (с. 20), «макропрапаратів», «постмепопаузи» (с. 21), «піцієнтки» (с. 46), «афродизаяків» (с. 53), «біологогічна» с. 55), «клімактерчних» (с. 66), «адгезивніть» (с. 71).

Тепер перейдемо до наукових «дослідів» Чуприни на «піцієнтках».

У розділі 2 «Матеріали та методи дослідження» знаходимо ось таку цікаву річ:

Ну тобто Роженко в Тернопільському державному університеті ім. І. Я. Горбачевського перед своїм захистом у 2013 році і Чуприна в Івано-Франківському державному університеті перед захистом у 2015 році працювали в лабораторіях цих університетів, які були атестовані комісією МОЗУ, і ця комісія видала на дві ці лабораторії один атестат №001484. Смішно, правда? А ще цікавіше, що і лабораторія в Тернопільському університеті такого атестата не має: на період з 2007 по 2012 рр. їй видали атестат №000479, а з 2013 по 2018 – №052/13. Ну це так, до слова.

А головне – Чуприна фальсифікує дослідження. У «своїй» «дисертації» на с. 17 вона стверджує, що вивчала в основній групі 60 жінок (дві підгрупи по 30 осіб) та в контрольній – іще 30. У Андрія Роженка відповідно було 196 та 152 жінки.

Передираючи чужий текст, пані Роксана то замінює чужу кількість досліджуваних жінок на «свою», то забуває це зробити, але всюди залишає ті самі числові дані, які отримав Роженко:

Ну й так далі – там такими фекаліями результатами заповнена вся дисертація.

У розділах з результатами «власних досліджень» – теж усе нахабно передране (не буду наводити багато прикладів, бо там усе – суцільний плагіат):

Крім того, зафіксовані факти маніпуляцій з цифрами, наприклад, якщо в дисертації Роженка на с. 77 у висновку № 4 написано «збільшення з 1,44±0,06 до 1,59±0,08 ммоль/л», то Чуприна в своїй дисертації у висновку №7 (який є копією висновку №4 дисертації Роженка) на с. 72 пише «збільшення з 1,4±0,1 до 1,6±0,1 ммоль/л», тобто робить закруглення до десятої (з математичної точки зору таке закруглення допустиме).

А ось в іншому прикладі вона просто видаляє певні цифри з чужих експериментальних даних:

у Роженка (с. 23): «запальні захворювання геніталій (35,16 проти 22,37%)»

у Чуприни (с. 68): «запальні захворювання геніталій (35,6 % проти 22,7 %»

у Роженка (с. 66): «температури (33,67% проти 23,68%, р<0,05).»;

у Чуприни (с. 68): «​температури (33,7% проти 23,8%, р<0,05).».

І таких ганебних випадків там повно-повнісінько.

Тепер щодо «Висновків» у дисертації Чуприни.

Процитуємо перший з них:

1. Встановлено, що частота виявлення доброякісних неуточнених пухлин матки та яєчників становила 76,9% у віковій категорії 42-60 років. Під час хірургічної менопаузи зміни, що відбуваються в організмі 60-80 % жінок, мають важкий перебіг. Окрім виникаючих психоемоційних, нейровегетативних симптомів, у 25,0 % жінок формується стійке порушення працездатності. Клінічними проявами менопаузальних порушень у жінок основної групи були: приливи – 90,0 %, підвищена пітливість – 81,0 %, порушення сну – 78,0 %, збудливість – 44,0 %, зниження лібідо – 46,0 %, відчуття стиснення в грудях – 51,0 %.

Так ось, виявляється, значення «частоти виявлення доброякісних неуточнених пухлин матки та яєчників», тобто 76,9%, згадується в дисертації тільки два рази – на с. 67 у розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» та у першому висновку. Ніде в результатах дослідження цих 76,9% немає. Про 90% приливів – теж в тексті дисертації немає нічого. А слова «пітливість» та «стиснення» вперше з’являються саме в «Аналізі та узагальненні результатів дослідження»та першому висновку. І це означає, що висновок №1 був передраний з якогось лівого джерела.

Висновки №2 та №4 тупо переписані з дисертації Андрія Роженка, але з заміною хвороб:

Про «симпатоадреналові кризи» у висновках Роженка не було нічого, це вже Чуприна додала від себе, але переписала 4,6% спочатку з таблиці 3.4 Роженка (с. 29) собі на с. 31 (скопіювавши таблицю Роженка повністю), а потім вирішивши додати це число у «свої» висновки.

Тепер висновок №3. Його Чуприна народила самостійно: «При аналізі психоемоційних порушень основної групи переважали жінки з середнім (49,5 %) та тяжким (16,3 %) ступенями їх вираження, тоді як у контрольній групі питому вагу складали жінки з легким ступенем (59,8 %).»

Але на с. 27 читаємо ось таке:

«…психоемоційні порушення серед осіб основної групи наявні в 90,3 % випадків, тоді як в контрольній групі - лише в 74,34% (р<0,05). Разом з тим, серед обстежених основної групи переважали жінки з середнім (49,49%) та тяжким (6,12%) ступенями їх вираженості…»

Розуміємо, що 49,49% були закруглені до 49,5%. Але як 6,12% перетворилися на 16,3%? Що це ще за фокус-покус? До речі, перед висновками він з’явився на с. 68 у розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження»:

«…встановлено, що у жінок основної групи значно вищою була частота психоемоційних порушень – 90,3 % випадків, тоді як в контрольній групі порівняння – лише в 74,3 % (р<0,05). Разом з тим, серед обстежених основної групи переважали жінки з середнім (49,5 %) та тяжким (16,3 %) ступенями їх вираження…».

Такого розділу – «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» – немає у Роженка, тобто ця помилка (16,3%) – цілковитий продукт розумової діяльності Роксани Чуприни.

Висновок №5: «У ході дослідження ліпідного спектру крові у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників виявлено вищі показники вмісту ЗХС – 6,8±0,2 проти 5,2±0,1 ммоль/л – в контрольній групі».

А на с. 69 читаємо геть про іншу хворобу:

«У ході дослідження ліпідного спектру крові у із хірургічною менопаузою виявлено вищі показники вмісту ЗХС – 6,8±0,2 проти 5,2±0,1 ммоль/л – в групі порівняння (р<0,05)».

Висновок №6 написаний Чуприною самостійно, хоча числові дані не її, а Роженка.

Висновок №7 – це висновок №4 Роженка, тільки з маніпуляціями в цифрах:

Передрані «Практичні рекомендації» №№1–2:

Ну й нарешті остання «Практична рекомендація» від авторки, яка не проводила ніякого дослідження, а переписала всі цифри з чужої дисертації, де досліджувалося інше:

3.У жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників з метою корекції постменопаузальних порушень необхідно застосовувати запропонований лікувально-профілактичний комплекс у постійному режимі.

Зверну увагу читачів ось на що:

Роженко досліджував жінок із хірургічною менопаузою. Чуприна – «жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та додатків». Усі чужі дані вона просто нахабно передрала заради кандидатського ступеня. Але ж далі вона робить певні висновки:

А саме, робить оці висновки – «Отримані результати свідчать про більшу схильність до атерогенезу у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників, у порівнянні з пацієнтками відповідної вікової категорії із природною менопаузою» – які інші лікарі можуть використовувати вже на практиці, лікуючи жінок з цими самими пухлинами. Як це все називається?

Будь на то моя воля, я б таких лікарів з фальшивими дисертаціями засуджував би до довічного ув’язнення.

Хто ж сприяв захисту Роксаною Чуприною фальшивої дисертації?

Цікаве питання.

Для його вирішення нагадаю, що Р. Чуприна захистилася в 2015 році, а А. Роженко – в 2013.

Обидві роботи, як написано в авторефератах, виконані в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України.

Обидві захищені там же, на «засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України».

Обидві на захист прийняв учений секретар спеціалізованої вченої ради – тодішній кандидат медичних наук, доцент Олександр Анатолійович Галушко. Зараз він – доктор медичних наук і професор в Інституті геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМНУ (фото пана – з сайту цього закладу).

Науковий керівник «наукової праці» Чуприни – Юрій Петрович Вдовиченко, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України та перший проректор цього закладу, заслужений лікар України, заступник голови спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 із захисту дисертацій за спеціальностями «Анестезіологія та інтенсивна терапія» та «Акушерство та гінекологія», Президент Української Асоціації перинатальної медицини, член Європейської і Світової асоціацій акушерства і гінекології та перинатальної медицини, головний редактор науково-практичних журналів «Репродуктивне здоров’я жінки» та «Здоров’я жінки», науковий редактор Збірників наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика (напрямок – акушерство та гінекологія), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2011 р. (фото пана – з сайту Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика – так зараз називається колишня НМАПО). Як написано на сайті НУОЗУ, Ю. Вдовиченко «підготував 16 докторів і 88 кандидатів медичних наук». Ну про одну таку пані ви вже прочитали вище.

Офіційний опонент Чуприни – Микола Євгенович Яроцький, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу репродуктивної медицини та хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (фото пана з сайту «Лікарні» – праворуч).

Але є ще одна цікава особа, задіяна в роботі Шупиковської контори із захисту фальшивих медичних дисертацій (пишу у множині, бо є ще приклади роботи цієї фабрики). Це Олександр Михайлович Юзько – доктор медичних наук, професор, з 2008 р. директор Українського державного інституту репродуктології, з 2011 р. завідувач кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету, президент Української асоціації репродуктивної медицини, академік так званої Української академії наук, проректор Буковинського державного медичного університету, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки 2011 р., член Європейської асоціації гінекологів та акушерів (ESG), член Європейської асоціації репродукції людини (ESHRE), член Нью-Йоркської академії, член Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ), нагороджений у 2011 році Почесною грамотою та медаллю Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (фото пана – з сайту медичного центру YUZKO). На сайті цього центру, названого на ім’я поважного пана, можемо полюбуватися купою грамот і дипломів і заодно прочитати, що під його керівництвом «захищено 30 кандидатських дисертацій та 2 докторські дисертації», хоча Вікіпедія стверджує, що він – «науковий керівник 110 кандидатських та 3 докторських дисертацій».

Чім цікавий нам оцей ось пан Юзько? А тим, що він у 2015 році був офіційним опонентом дисертації Роксани Чуприни, а перед цим, у 2013 році, – науковим керівником дисертації Андрія Роженка – так-так, того самого, у якого все слово в слово передрала Роксана Чуприна. Уявити собі, що цей поважний пан не впізнав тексту свого дисертанта, неможливо, тому висновок може бути тільки один:

ми виявили нове гніздо, де вилуплюються плагіатні дисертації, і тих лелек, які їх виробляють.

Василь Садовий,

з подякою тим, хто виловив цю рибку.

Фото Чуприни з сайту форуму

18.05.2024