Галина Бачинська та Марія Тишковець розродилися статтями-клонами ​

Дві викладачки – кандидат філологічних наук, доцент і одночасно завідувачка кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Галина Василівна Бачинська (фото ліворуч із сайту ТНПУ) та кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Марія Павлівна Тишковець (фото із сайту ТДМУ) примудрилися опублікувати дві статті з однаковою назвою і змістом (з дуже-дуже незначними відмінностями) у двох журналах:

1. Бачинська Г., Тишковець М. Поетонімія в романі Галини Вдовиченко "Пів’яблука": функціонально-стилістичний аспект // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. – 2021, вип. 1 (45), с. 74–78. (Див. тут, тут чи тут, або у вебархіві тут чи тут).

2. Бачинська Г., Тишковець М. Поетонімія в романі Галини Вдовиченко "Пів’яблука": функціонально-стилістичний аспект // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. – 2021, т. 32(71), № 5(1), с. 7–11. (Див. тут, тут або у вебархіві).

Любуємося:

Ну й так далі, сподіваюся, ви вже зрозуміли принцип, за яким авторки виготовляли копію статті.

І закінчення статей:

Буває, що заради збільшення кількості публікацій друкують однаковий текст під різними назвами, а то й навіть під однією. Такі шустрі викладачі час від часу трапляються в українському освітянському просторі. Але тут маємо ще й додатковий випадок академічної недоброчесності. Річ у тім, що ця подвійна стаття (ну зовсім як подвійна зірка у Всесвіті) містить дивні збіги з дисертацією Д. В. Козловської, у чому легко переконатися, подивившись на порівняльну таблицю з цією працею:

Козловська Дар'я Валеріївна. Структурно-семантичні та функціонально-стилістичні характеристики поетонімії романів українських письменниць початку ХХІ століття. – Дис. … канд. філол. наук. – Вінниця, 2018. (Див. тут).

Заради справедливості слід сказати, що ми не побачимо тут великих обсягів переписаного тексту, ні. Є збіги в реченнях, деякі речення переставлені місцями, є рерайтинг. Але з чим не можна сперечатися – це з наявністю фальшивого покликання в статтях-клонах наших героїнь (у порівняльній таблиці в лівому стовпчику наведена одна з них) та з тим, що певні цитати з праць та прізвища перелічуються в такому самому порядку, що і в дисертації Д. Козловської, а пояснити це випадковістю ну ніяк не вийде.

Так що не тільки біологи займаються клонуванням, вирощуючи генно-модифікованих тварин, рослин чи бактерій. Філологи теж можуть клонувати статті – раз плюнути!

Тож побажаємо авторкам успіхів у подальшій роботі.

Василь Садовий,

з подякою викривачам.

24.12.2024