Плагіат і фальсифікації в наукових працях 

Чи вважає Лілія Гриневич, що плагіатор Волосовець найкраще проконтролює якість вищої освіти?

Як відомо, у першому ж інтерв’ю новий міністр освіти та науки Л. Гриневич заявила, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, тобто НАЗЯВО (неймовірний склад якого неодноразово обговорювався в пресі), має в обраному складі почати працювати («Дзеркало тижня» від 16.04.2016). Найбільш імовірним керівником НАЗЯВО буде Олександр Петрович Волосовець, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, і водночас чиновник Міністерства охорони здоров’я України (заступник директора Департаменту кадрового менеджменту, освіти та науки) – 6 липня 2015 р. із 21 члена НАЗЯВО 25 проголосували за те, щоб рекомендувати Уряду призначити його головою нацагентства. Маловідомий широкому загалу педіатр Волосовець має шанс стати зіркою у зв’язку з тим, що в 2015 році опублікував роботу з даними генетичного аналізу схильності до бронхіальної астми в журналі "Патологія". Ця, безумовно, революційна й знакова (жартуємо) робота в український науці, на жаль, містить нахабний плагіат із трьох джерел, у тому числі з Казахстану.

Отже, є всі підстави побажати «плідної» роботи пану Волосовцю в новоствореній агенції – вища освіта в Україні в надійних руках!

Та розберемо згадану статтю детально.

Вона надрукована російською мовою в українському журналі під рубрикою «Оригінальні дослідження»:

Волосовец А. П., Врублевская С. В. "Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей" // Патологія. – 2015. – №2 (34). – С. 11–16 (див. тут).

А нижче в порівняльній таблиці наведені ті місця з цієї «оригінальної» статті, де було виявлено збіги з іншими джерелами.

Однакові тексти виділені жовтим кольором, а змінені слова, але того самого змісту, – бірюзовим. Схожі  слова чи речення, що були перенесені в інше місце, виділені зеленим кольором. Пропущені фрази (для наочності, щоб вирівняти абзаци) помічені знаком <…>.

Ось перша стаття, з якоб виявлені збіги: Фрейдин М.Б., Пузырев В.П. Синтропные гены аллергических заболеваний. – Генетика, 2010, т. 46, №2, с. 255–261 (див. тут). Вона є в списку літератури до статті Волосовця під №9, тому ми наведемо приклади плагіату, коли це джерело не вказане:






Друга стаття, з якої був переписаний текст, – Руденко К. А. Специфичности человеческих лейкоцитарных антигенов второго класса (HLA II), ассоциированные с риском развития бронхиальной астмы в мировых популяциях. – Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 4: Естественно-математические и технические науки. – 2012. – №2. – С. 98–105 (див. тут). Цієї статті в списку літератури Волосовець не вказав.



Ну й нарешті таблиця 1, яка була повністю злизана зі статті казахських учених: Берсимбай Р. И., Акпарова А. Ю., Байгенжин А. К. Роль полиморфизма генов в предрасположенности к бронхиальной астме и хронической обструктивной болезни легких. – Вестник ЕНУ им. Л. Н. Гумилева. – 2010. – № 4. – С. 401–411; див. тут). Дивимося:


Про цю таблицю 1 у статті Волосовця–Врублевської написано на с. 12 таке: «В таблице 1 представлена краткая информация обо всех генах, ассоциированных с развитием аллергических заболеваний.» Ніяке джерело взагалі не згадане, тобто маємо очевидний нахабний плагіат.

Неважко помітити, що стаття Волосовця і Врублевської – це просто вінегрет із шматочків чужих статей з фальшивими покликаннями, узятими зі стелі.

Особливе задоволення ми отримали, коли виявили, що фраза «Эти данные позволяют…» (у роботі Фрейдіна на с. 8) була замінена Волосовцем на таку: «Результаты наших исследований позволяют…» (с. 15).

Немає слів!

Ну що ж. Після пані Кириленко це буде новий тест для Лілії Гриневич.

Олег Смірнов

(окрема подяка – небайдужим ентузіастам за пошук плагіату і надання інформації)

26.04.2016