​Серіал "Шкарлет". Серія 8.

8. Стаття Сергія Шкарлета для докторської дисертації – суцільний плагіат ​

Мова піде про одну із статей, на яких базується дисертація Сергія Шкарлета, в. о. міністра освіти і науки України. В авторефераті докторської дисертації вона значиться у розділі «Статті у наукових фахових виданнях» під №35 і має таку назву:

Шкарлет С. М. Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств // Сіверянський літопис. – 2007. – №4. – С. 161–171.

Завантажити її можна звідси, а у вебархіві вона є тут.

Аналіз статті Шкарлета виявив збіги тексту з наступними джерелами:

1. Гончаренко Л. П. Процесс обеспечения экономической безопасности предприятия // Справочник экономиста, 2004, №12 (вебархівна копія тут; для зручності посилань на сторінки тексту цю інтернет-публікацію збережено у вигляді файла pdf, який можна завантажити звідси).

2. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 1999. (розділ 18 можна прочитати тут).

У порівняльній таблиці в першому стовпчику наведені фрагменти статті доктора економічних наук С. Шкарлета, у правому – джерело, з яким виявлено збіги. Жовтим кольором показані повні збіги, бірюзовим – синоніми та перефразування, а зеленим – заяви Шкарлета про те, що це саме він є автором висловлених пропозицій чи висновків (і це дуже смішно читати). Символом <…> ми позначимо місця, які були пропущені паном Шкарлетом (і ми їх також пропустимо, щоб вирівняти порівнювані тексти).

Звернемо увагу читачів, що 2-й абзац на с. 164 Сергій Шкарлет починає наступним чином:

«Фахівці зазначають [7], що широкий спектр…»

І далі він у кількох абзацах робить перелік «конкретних кроків зміцнення економічної безпеки українських підприємств». Тобто С. Шкарлет знає, як треба робити посилання на текст інших дослідників, який використовується в конкретній роботі, і робить це правильно.

Але наступний абзац починається так:

«Таким чином, у сучасних умовах…»

Це означає, що читач має тепер прочитати власні висновки, зроблені саме Сергієм Шкарлетом, а не кимось іще. Але це не так – насправді Шкарлет переписує текст статті російської професорки Людмили Петровни Гончаренко (у перекладі українською), яка була надрукована в  2004 році, і цієї роботи у переліку літератури в статті Шкарлета немає. Таким чином, маємо приклад нахабного академічного плагіату:

А далі майбутній доктор економічних наук, який на момент написання (2007) цієї своєї «наукової статті» був професором кафедри менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая, а перед цим – 6 років (2001–2006) ректором Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного НТУ ім. Ю. Бугая, переписує підручник «Економіка підприємства» 1999-го року видання:

Очевидно, Сергій Шкарлет використав для цієї статті саме згаданий нами підручник, а не якісь свої старі публікації до 1999 р., бо, згідно з офіційною інформацією сайту Міністерства освіти і науки, у 1999 році він був старшим викладачем кафедри та одночасно «навчався на аспірантурі», а уявити, щоб доктори економічних наук та доценти – автори підручника «Економіка підприємства» – переписували собі щось із статті аспіранта (навіть, якщо б вона й існувала), якось важко собі уявити. Це усе ж таки 1999-й рік, а не сучасний період розвитку науки в Україні, коли докторські дисертації можуть виготовляти із студентських дипломів.

А взагалі, молодець! Творчо підійшов до чужого тексту: це ж треба – поміняти 1), 2), 3)… на «По-перше», «По-друге», «По-третє»..! Як йому пощастило, що там не 35 пунктів…

А далі… Далі підручник знову тупо переписується:

Далі Сергій Шкарлет знову не забуває написати, що це саме він, а не чужий підручник, пропонує «заходи, що здійснюються послідовно або одночасно». І як тільки совісті вистачає?

По-перше, пан Шкарлет продемонстрував своє нерозуміння формули і неспроможність використовувати математичний апарат, бо «величина окремого критерію за i-ю функціональною складовою» - це не kses, як він написав у коментарі до формули, а ki, як це правильно написано в підручнику, з якого він навіть не спромігся правильно переписати позначення складових формули.

По-друге, до чого тут Росія в українській статті 2007-го року? Ну хай там уже підручник 1999-го року наводить такого роду приклади, але ж, мабуть, і по українським підприємствам та фірмам пора провести хоч якесь дослідження? Доки українські «вчені» будуть продовжувати передирати російські дані про російські ж підприємства? Де рецензенти цієї «статті»? І доки будуть існувати журнали-мурзилки, подібні до цього «Сіверянського», прости, господи, «літопису»?

І, по-третє, що ото Шкарлет понаписував у квадратних дужках для промисловості, сільського господарства та торгівлі? Цей економіст хоч розуміє, навіщо ті квадратні дужки написані в оригіналі, і що означає фраза «Отже, у названих галузях економіки найбільша значущість становить 0,3, а найменша — 0,05»?

До речі, посилання №12 у статті Шкарлета – www. refine.org.ua/pageid-1330-2.html – це посилання на сайт «Українські реферати», де викладені «Реферати та курсові українською мовою, які можна скачати цілком», і де можна «Замовити реферат».

Опаньки! Оце так ректор Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права з 6-річним стажем, та ще й професор! Указує в своїй науковій статті сайт студентських рефератів як джерело!!! Дуже смішно!

До речі, посилання №12 веде на той реферат, де переписаний текст з підручника «Економіка підприємства» за ред. С. Ф. Покропивного, і за цим посиланням немає ніяких даних про підприємства Росії, тобто це зовсім не та сторінка сайту, на яку треба було послатися.

Теж смішно. У підручнику «негативні явища впливають одразу на кілька складових», а у Шкарлета, що переписав цей текст з помилкою, «негативні явища випливають одразу на кілька складових». А може, негативні явища не просто випливають, а прямо-таки виринають та репетують?

Читаємо далі:

Зробимо висновки.

Основний матеріал статті Шкарлета викладений на с. 163–170.

Збіги з чужими працями виявлені на с. 164–170, тобто на 7 сторінках з восьми, що становить 87,5%.

І якщо ця стаття разом з іншими, які теж потребують перевірки, лягла в основу докторської дисертації Сергія Шкарлета, то чого вартує ця докторська?

Юрій Бойко, Василь Садовий

09.08.2020