Плагіат і  фальсифікації в наукових працях  

Тю, і тут те саме! Дисертація Оксена Лісового

5 квітня 2012 року Оксен Васильович Лісовий захистив кандидатську дисертацію з філософських наук за спеціальністю 09.00.04 («філософська антропологія, філософія культури») на тему «Соціокультурна самоідентифікація особистості» у спеціалізованій вченій раді К 26.053.13 Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Робота була виконана у цьому ж закладі на кафедрі соціальної філософії та філософії освіти.

Науковий керівник О. Лісового – Андрущенко Віктор Петрович, докт. філос. наук, проф., член-кореспондент НАН України, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Офіційні опоненти:

Васильєва Ірина Василівна, докт. філос. наук, доцент, зав. кафедри філософії і соціології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця;

Культенко Валентина Павлівна, канд. філос. наук, доцент кафедри філософії Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради — канд. філос. наук, доцент Б. К. Матюшко.

Завантажити дисертацію та автореферат можна з сайту НРАТ.

Попередні враження

У властивостях файла дисертації можна знайти цікаве прізвище автора, який зробив цей файл pdf — “FuckYouBill”, що в культурному перекладі означає «безкоштовно»:

Ну, хто це так пожартував — невідомо, але Національному репозитарію академічних текстів (!), який розмістив у себе цей файл, слід якось ретельніше підходити до своїх обов’язків.

За темою дисертації автор опублікував 3 статті (2011) та троє тез доповідей (2010):

1. Лісовий О. В. Ідентифікація та самоідентифікація особистості: підходи та концепції / О. В. Лісовий // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 16. – С. 46-56.

2. Лісовий О. В. Самоідентифікація особистості в контексті відродження національної культури / О. В. Лісовий // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 18. – С. 35-42.

3. Лісовий О. В. Криза самоідентифікації особистості в умовах соціальних трансформацій / О. В. Лісовий // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 19. – С. 30-34.

4. Лісовий О. В. Підтримка учнівської науково-дослідницької діяльності – запорука успіху науки ХХІ століття / О. В. Лісовий // Програми з позашкільної освіти. Дослідницько-експериментальний напрям; [О. О. Артем’єва, С. Ю. Білоус, О. В. Биковська та ін.; упоряд. О. В. Лісовий, С. О. Лихота]. – К.: ТОВ «Інформаційні системи», 2010. – Вип. 1. – С. 5-6.

5. Лісовий О. В. Передмова / О. В. Лісовий // Моделі наукових товариств учнів Малої академії наук України; [збірник матеріалів дипломантів І ступеня Всеукраїнського відкритого конкуру на кращу модель наукового товариства учнів МАН України] − К.: ТОВ «Інформаційні системи», 2010. − С. 3-5.

6. Лісовий О. В. Інформаційно-технологічна система підтримки дослідницької діяльності учнів за програмами Малої академії наук / О. В. Лісовий // Наукова еліта як соціально-економічний фактор розвитку держав в умовах глобалізації; [зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф.]. – Вип. 1. – К.: Інформаційні системи, 2010. – С. 146-149.

Стосовно статті під №3, надрукованій в журналі «Вісник Інституту розвитку дитини», де членом редколегії є В. Андрущенко (зміст цього номера можна знайти на сайті НПУ тут), зазначимо, що точно така сама стаття під цією ж назвою того ж року була надрукована в іншому журналі — «Вища освіта України» (див. тут), де головним редактором є той самий Віктор Андрущенко, науковий керівник дисертанта:

Лісовий О. Криза самоідентифікації особистості в умовах соціальних трансформацій // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – С. 113-118.

Навіщо було двічі друкувати одну й ту саму статтю? Загадка. Хоча добре, що знайшовся цей дублікат – тепер ми хоч можемо прочитати цей твір дисертанта, бо до архіву статей в журналі «Вісник Інституту розвитку дитини» доступ відсутній.

Ну а перші дві статті в Інтернеті відсутні. Єдине, що нам вдалося знайти, — це те, що Оксен Лісовий у 2011 р., не маючи наукового ступеня, обіймав посаду наукового співробітника Інституту обдарованої дитини НАПН України, про що мовчить Вікіпедія, і одночасно з 2010 р. був директором Національного центру «Мала академія наук України», про що Вікіпедія пише. Цікаво, як там було із зарплатами.

Що стосується трьох тез про МАН – зазначимо, що вони не мають жодного стосунку до дисертації. В тексті дисертації ця дивна організація не згадується ніяким чином – ані повністю («Мала академія наук»), ані у вигляді абревіатури, тобто 50% згаданих «публікацій за темою дисертації» є фальшивими.

Також окремо зазначимо, що в тексті дисертації багато замін української "і" на англійську "i" — це стандартний спосіб обманути програму пошуку плагіату.

Аналіз дисертації

Виявлені збіги з чужими працями представлені в порівняльних таблицях, де жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування. Твердження дисертанта про те, що це нібито він робить якісь висновки чи аналіз, виділені фіолетовим.

Збіги дисертації О. Лісового виявлені з наступними джерелами (у списку літератури робота Арабчука відсутня):

  1. Арабчук Ярослав Ілліч. Основні чинники соціалізації особистості в полікультурному середовищі. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук (09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії). Київ, 2011. (Див. автореферат,дисертацію).
  2. Зуєв А. В. Сучасна інформаційна цивілізація та проблема культурної самоідентифікації. // Актуальні проблеми духовності: зб. наук. праць / Ред.: Я. В. Шрамко. Вип. 12. — Кривий Ріг, 2011, 360–368. (Див. тут або тут, вихідні дані збірника тут).



Ярослав Арабчук виконав свою дисертацію на кафедрі державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, але «мав щастя» захищати її 2 грудня 2011 р. в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, де й відбувся «витік тексту», а точніше «перетік» його до іншого реципієнта прямо з файла пана Ярослава: у вислові «наукова новизна» в обох авторефератах жирним шрифтом виділені не повністю ці два слова, а частково. Кр-р-расота!

Ну а поміняти «соціалізацію» на «самоідентифікацію» та «полікультурний» на «соціокультурний» — це вже як два пальці об асфальт, тобто в розетку.

І це ж не просто так робиться, а «з метою забезпечення бажаного результату – становлення толерантної, всебічно розвиненої особистості, здатної до порозуміння, спілкування та співпраці з представниками різних народів і культур». Ось воно як!

Але справжній сюрприз нас чекає далі — дивимося текст дисертації. І доказом бездумного копіювання чужого тексту паном Лісовим, як зазвичай, є помилка в тексті статті Зуєва — у слові «анропокультурних» пропущена буква «т», і те саме маємо в дисертації:




В умовах «знаково-інформаційних реальностей» «людина виявляється позбавленою моральнісних орієнтирів»! Оце точно! Поміняла в словах українську «і» на англійську «i», і все — стала кандидатом філософських наук. Хоч і без орієнтирів, зате з «самореалізаційними здібностями».




Таким чином, констатуємо, що стаття Зуєва повністю увійшла до складу дисертації Оксена Лісового, але тільки в трьох місцях, не захотівши поставити лапки, хоча текст переписаний слово в слово, дисертант вставив посилання на цю статтю під №79. Зате усі слова, які мали б свідчити про самостійно зроблені дисертантом висновки, добросовісно й безсоромно переписані зі статті («на нашу думку», «таким чином», «отже»).

Ой, щось мене знудило.

Вибачте, що не буду робити далі аналіз дисертації цього шановного пана. Думаю, і так усе зрозуміло.

Хто хоче колупатися в драгоманівсько-андрущенковському гнійнику далі — прошу, а з мене досить!

Толерантний, всебічно розвинений, позбавлений моральнісних орієнтирів Василь Садовий

(Фото з Вікіпедії)

20.03.2023