Плагіат і  фальсифікації в наукових працях  

Іще раз про статтю Волосовця і Врублевської: що це за експертизу нам підсунули?

Як відомо, наразі посада голови Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) є вакантною. Вимоги до людини, що може посісти таку важливу посаду, надзвичайно серйозні. Очолити НАЗЯВО може доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, заступник директора Департаменту по роботі з персоналом, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України, завідувач кафедри педіатрії №2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Олександр Петрович Волосовець. Але несподівано з’ясувалося, що в статті, яку він разом із Врублевською надрукував у 2015 р. у журналі «Патологія», був виявлений плагіат, про що ми й повідомили суспільство в публікації «Чи вважає Лілія Гриневич, що плагіатор Волосовець найкраще проконтролює якість вищої освіти?».


На цю публікацію відгукнулася друга авторка проаналізованої статті – Світлана Володимирівна Врублевська. Ось її обурливий текст:

«Шановні колеги !

Перед нами яскравий приклад наукового кілерства з метою приниження та обливання брудом інших людей. Саме для цього на замовлення, тих кому це потрібно (а це проглядається з вульгарної преамбули к.б.н. О. Смірнова, яка не відповідає інтелектуальному рівню доктора філософії та вихованої людини), з "шаф" дістаються старі факти та історії скомпільовані особами та "ентузіастами", які чи із заздрощів, чи на замовлення вкидають у мережі "смажену інформацію" з далеко ідучими висновками. З метою захисту своєї честі та достоїнства та доброго імені мого наукового консультанта відомого українського лікаря та вченого, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора О. Волосовця розміщую офіційний висновок організації по захисту інтелектуальної власності щодо відсутності фактів плагіату у нашій статті "Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей", опублікованій у другому номері за минулий рік у часописі "Патология", яка є по суті та за змістом оглядом літератури по зазначеному питанню і містить усі необхідні посилання на використані наукові джерела, що відповідає нормам академічної доброчесності та авторського права. Залишаю на совісті автора цього провокативного пасквілю його інсинуації, що не відповідають дійсності і мають на меті ввести в оману наукову, академічну та освітню спільноту. Буду звертатись до суду з позовом до працівника Сумського державного університету О. Смірнова щодо захисту моєї честі та достоїнства. Зло та наклепи повинні бути покараним. Також окремо попереджаю бажаючих тиражувати та розміщувати цей пасквіль про те, що буду так само захищати себе та свого наукового керівника в судовому порядку. Кандидат медичних наук С. Врублевська».

Цікаві твердження цієї пані. Тобто в двох стовпчиках порівняльних таблиць тексти не є однаковими? Тобто висновки наукової статті О. Волосовця і С Врублевської є новими та відрізняються від висновків, зроблених аспірантом Адигейського університету К. Руденко? Тобто в рубриці "Оригінальні дослідження" в журналі насправді опублікований ваш огляд літератури? А як же ваші слова із статті "В результате нашего исследования доказана связь с бронхиальной астмой 1042 генов"??? Ви вже якось визначтесь – або дослідження, або огляд літератури.

С. В. Врублевська не тільки заперечила факт плагіату, але й надіслала «Висновок спеціаліста №1210», який зробив О. І. Майстренко. У ньому говориться, що «факт плагіату документально не підтверджується». Наводимо повний текст цього висновку (оригінал – скановані сторінки – можна завантажити тут):

вих. № 6426 від 12.10.2015р.

69035, м. Запоріжжя, вул._____________

Врублевській Світлані Володимирівні

Надсилаємо на Вашу адресу Висновок спеціаліста №1210 за результатами проведення дослідження в області інтелектуальної власності від 12.10.2015р. по письмовому зверненню Врублевської Світлани Володимирівни від 08.10.2015р.

Додатки:

1. Висновок №1210 від 12.10.2015р. на 6 арк.

 Директор ТОВ «РСЕБ»                   /печатка/                               О.І. Майстренко

 РЕГІОНАЛЬНЕ СУДОВО-ЕКСПЕРТНЕ БЮРО

69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121 т. (061) 228-05-65, 228-21-15

р/р 2600810050401 в АБ “МетаБанк” МФО 313582 код 34268662

 12.10.2015 р.

ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА № 1210

Вступ

 Висновок спеціаліста складено за письмовим зверненням Врублевської Світлани Володимирівни від 08.10.2015р., що надійшло до ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» 09.10.2015р. Вх. № 2986

Письмове звернення Врублевської С.В. від 08.10.2015р. надійшло з наступними документами:

1) Стаття Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей». Патологія.-2015.

2) Стаття Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010.

3) Роздруківка електронного листа Фрейдіна М.Б. на адресу Валерія Олексійовича.

4) Чернетки Врублевської С.В. при написанні статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» (на електронних носіях).

 Дослідження виконувалося згідно наданих матеріалів.

 На вирішення дослідження поставлені наступні питання:

1. Чи має місце факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані зі статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010.?

Складання висновку спеціаліста доручено Майстренко Олександру Івановичу, який має вищу освіту, за спеціальностями «Правознавство» (диплом ЛБ №004751, виданий Української академії внутрішніх справ м. Київ від 24.06.1995 року), «Інтелектуальна власність» (диплом ХА №30081542, виданий Міжгалузевим інститутом післядипломної освіти при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» від 24.06.2006 року).

 При виконанні дослідження спеціаліст користувався наступними

нормативними документами:

1. Цивільний кодекс України в редакції від 16.01.2003 р. № 435-IV.

2. Закон України «Про авторське право та суміжні права» зі змінами внесеними згідно із Законом N 850-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.271.

3. Захист авторського права і суміжних прав. Практичний посібник для працівників правоохоронних органів / Упоряд. Ілінг В.В., Михайлов І.А., Ручкін А.І., - К., 2005р.

4. Основи інтелектуальної власності. – К.: Юридичне видавництво “Ін-Юре”, 1999.

5. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності /Навчальний посібник. – К.: I- нт інтел. власн.

6. Кравченко Олена. Захист суміжних прав/Прокуратура. Людина. Держава. № 11, 2004р.

7. Ступак Сергій. Авторські і суміжні права: Погляд експерта / Міліція України № 01, 2005р.

 Дослідження проводилося в приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро» за адресою - м.Запоріжжя, вул. Перемоги б.121.

 Дослідження по першому питанню.

 На дослідження надано стаття А.П. Волосовець, С.В. Врублевская «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей». Патологія. - 2015. – №2 (34). – С. 11–16» , лист, в якому доктор біологічних наук, старший науковий співробітник НДІ медичної генетики РФ Фрейдін М.Б. зазначає, що дана стаття містить велику кількість прямого плагіату зі статтею Фрейдина М.Б., Пузырева В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика. - 2010. - Т. 46. - № 2. - С. 255- 261», та інші документи.

 При проведені дослідження встановлено наступне:

 Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» наведено визначення терміну «плагіат», а саме: «Плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору».

Відповідно до ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено: «Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону

Також, ст. 21 цього ж Закону передбачає випадки вільного використання твору із зазначенням імені автора, в тому числі, без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються.

Крім цього, ст. 444 Цивільного кодексу України визначено, що твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою, як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою.

Отже, чинне законодавство передбачає вільне, без згоди автора та інших осіб, безоплатне використання цитат з правомірно опублікованих творів в наукових та інформаційних цілях, з обов’язковим зазначенням джерела походження та автора твору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено:

«...цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні...

...ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;..»

Згідно ст.14 «Особисті немайнові права автора» Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено:

«1. Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;»

При дослідженні статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», що була опублікована в журналі «Патологія», 2015, №2 (34) встановлено що, текст статті містить цитати із зазначенням імені іх автора, а саме, Фрейдіна М.Б. Крім того, відомості щодо використання під час роботи наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» міститься під п.9 в списку літератури до статті за співавторством Волосовець О.П. та Врублевської С.В.

 Таким чином, Волосовець О.П. та Врублевською С.В. при використанні у статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» цитат з наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» не порушили немайнові авторські права М.Б. Фрейдіна, т.я. в повному обсязі визнали авторство М.Б. Фрейдіна на зазначені уривки.

 Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991р., № 1977-ХІІ (із змінами та доповненнями) визначено:

«...наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання; і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;...

...фундаментальні –наукові дослідження - наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку;

...прикладні наукові дослідження - наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей;..»

 Надана на дослідження стаття «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», крім уривків із визнанням авторства М.Б. Фрейдіна містить посилання і на інші джерела наукової інформації, що за змістом обумовлено теоретичною складовою роботи Волосовець О.П. та Врублевської С.В.

За змістом стаття «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» є науковою діяльністю Волосовець О.П. та Врублевської С.В., яка спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей.

Таким чином, відповідно до проведеного дослідження факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані зі статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. документально не підтверджується. Авторство Фрейдіна М.Б. під час використання уривків із статті «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. визнано та зазначено Волосовець О.П., Врублевської С.В. в повному обсязі.

 Висновки.

 Відповідно до проведеного дослідження факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані із статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. -документально не підтверджується.

Авторство Фрейдіна М.Б. під час використання уривків із статті «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. визнано та зазначено відповідним чином Волосовець О.П., Врублевської С.В. в повному обсязі.

 Спеціаліст                                                                     О.І. Майстренко

Директор ТОВ «РСЕБ»                                               О.І. Майстренко

* * * * *

А тепер проаналізуємо наданий нам «Висновок спеціаліста» з точки зору здорового глузду.

Дійсні причини його появи нам не відомі (чи то було звернення постраждалої сторони – старшого наукового співробітника НДІ медичної генетики РФ М. Фрейдіна – до суду, чи до керівництва державної установи, де працюють автори статті – О. Волосовець та С. Врублевська, чи то насправді була ініціатива «постраждалої від наклепу Смірнова» Світлани Врублевської). Ми лише можемо прочитати, що був електронний лист М. Фрейдіна до якогось таємного «Валерія Олексійовича» без прізвища (хто це такий?), а за «висновком спеціаліста» звернулася чомусь С. Врублевська. Яким чином вона отримала лист Фрейдіна, адресований «Валерію Олексійовичу»?

Письмове звернення Врублевської надійшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро». Директор цього ТОВ Олександр Іванович Майстренко доручив скласти висновок спеціалісту з вищою освітою за спеціальностями «Правознавство» та «Інтелектуальна власність» Олександру Івановичу Майстренко. Ні, це не помилка, не подвоєння в очах, так воно і є – доручив самому собі.

Відразу зазначимо, що С. Врублевська до своєї заяви приклала свої «чернетки при написанні статті (на електронних носіях)». Навіщо? Усі ми чудово розуміємо, що чернетки можуть писатися та переписуватися будь коли і в будь яку сторону, та ще й в електронному вигляді.

Друге. «Спеціаліст з інтелектуальної власності» О. І. Майстренко виявився неспроможним написати правильно нормативні документи, якими він користувався: не зазначені видавництво для посібника №3, автори для книги №4, сторінки для джерел №6 і 7.

Третє. У статті про плагіат Волосовця та Врублевської вказувалося на три різних джерела, звідки ці особи передрали собі шматки чужого тексту, але Майстренко це проігнорував, досліджував тільки одну статтю Фрейдіна.

Після необхідних в таких паперових справах юридичних фраз і цитат (на двох сторінках) спеціаліст О. І. Майстренко на с. 3 переходить до суті:

«При дослідженні статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», що була опублікована в журналі «Патологія», 2015, №2 (34) встановлено що, текст статті містить цитати із зазначенням імені іх автора, а саме, Фрейдіна М.Б. Крім того, відомості щодо використання під час роботи наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» міститься під п.9 в списку літератури до статті за співавторством Волосовець О.П. та Врублевської С.В.

Таким чином, Волосовець О.П. та Врублевською С.В. при використанні у статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» цитат з наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» не порушили немайнові авторські права М.Б. Фрейдіна, т.я. в повному обсязі визнали авторство М.Б. Фрейдіна на зазначені уривки.»

І далі:

«Таким чином, відповідно до проведеного дослідження факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані зі статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. документально не підтверджується.»

Потім під заголовком «Висновки» цей абзац повторюється.

Хм, а де ж у дослідженні спеціаліста наведені фрагменти тексту статті О. Волосовця, в яких використовуються цитати зі статті М. Фрейдіна? А де докази того, що ці цитати позначені належним чином, тобто з посиланнями на статтю М. Фрейдіна? А де докази того, що в тексті статті О. Волосовця немає цитат зі статті М. Фрейдіна, які не позначені належним чином як цитати?

Уся «робота» цього «спеціаліста» звелася до того, що він підтвердив наявність праці Фрейдіна в списку літератури до статті Волосовця і Врублевської. Але Майстренко свідомо проігнорував необхідність перевірити дослідження цими авторами вимог законодавства, які сам же процитував на початку свого «Висновку»: «чинне законодавство передбачає вільне, без згоди автора та інших осіб, безоплатне використання цитат з правомірно опублікованих творів в наукових та інформаційних цілях, з обов’язковим зазначенням джерела походження та автора твору». І це зрозуміло, інакше йому довелося б визнати, що Волосовець і Врублевська використали фрагменти чужого тексту без зазначення джерела наприкінці кожного такого фрагмента.  Він же, сподіваюся, розуміє, що означає слово «цитата», і як цитату треба правильно оформлювати?

Звісно, виникає закономірне питання: що ж це «експертиза» така, яку провів спеціаліст О. І. Майстренко? Чи використовував він Методику проведення судових експертиз літературних творів, що внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції (реєстраційний код 13.1.1.01), або інші посібники чи рекомендації? І що це за спеціаліст врешті-решт, що не побачив фактів плагіату зі статті М. Фрейдіна? Чому проігнорував, наприклад, ось таку вимогу щодо процедури перевірки: «У зв’язку з тим, що авторське право охороняє форму твору, а не його зміст, то для виявлення випадків порушення авторських прав шляхом запозичення вирішальне значення мають буквальні збіги (для літературних творів – словесні)» [Гаврилов Э. П. Авторское право. Издательские договоры. Авторский гонорар. – М., Юрид. лит., 1988, с. 11]?

Ці питання вже не нам розв’язувати. Але можемо лише застерегти тих, хто користується послугами різного роду юристів-спеціалістів: довіряй, але перевіряй!

О. Ю. Смірнов,

кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник,

член Комісії з питань боротьби із лженаукою

 та фальсифікацією наукових досліджень

при Президії Національної Академії медичних наук України

07.05.2016