Фабрика фальшивих дисертацій в університеті Шкарлета.

Випадок 2-й: Аліна Олександрівна Пінчук

Шкарлетівське гніздо… Колись Чернігів був відомий фабрикою музичних інструментів – там виробляли піаніно. Тепер у цьому місті пихтить інша фабрика…

Друга серія про захисти в спецраді Чернігівського національного технологічного університету (Національному університеті «Чернігівська політехніка»), яким на посаді ректора керував Сергій Шкарлет, присвячена Аліні Олександрівні Пінчук – доценту, директору навчально-наукового інституту економіки ЧНТУ, створеного 2.07.2019 р. (його директором вона стала ще будучи кандидатом економічних наук).

Щоправда, на сайті ЧНТУ у цей же час ми читаємо, що директором навчально-наукового інституту економіки є доктор економічних наук Олена Іванівна Гонта, а інститут був створений 1.09.2014 р. Ну то таке, трішки чогось шизофренічного не завадить, так ще цікавіше…

Тема докторської дисертації Аліни Пінчук: "Стратегія забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах діджиталізації економіки України". Спеціальність 08.00.03 – «Економіка та управління національним господарством». Дисертацію та автореферат можна завантажити на сайті НРАТ.  Дисертація, розміщена на сайті НРАТ, являє собою скановані фотографії дисертації, з яких текст не копіюється, а крім того, сам файл має встановлений захист від копіювання. Оцифровану дисертацію Пінчук (з можливістю копіювання тексту) можна завантажити тут.

Науковий консультант – Кармазіна Наталія Вячеславівна, доктор економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

Офіційні опоненти:

Вдовенко Наталія Михайлівна, доктор екон. наук, професор, завідувач кафедри глобальної економіки Національного університету біоресурсів і природокористування України (її відгук можна завантажити тут);

Гальцова Ольга Леонідівна, доктор екон. наук, професор, завідувач кафедри національної економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин Класичного приватного університету (її відгук можна завантажити тут);

Сафонов Юрій Миколайович, доктор екон. наук, професор, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України (його відгук можна завантажити тут).

Захист відбувся 21.08.2020 р. у Спеціалізованій вченій раді Д 79.051.04:

Голова – д. е. н., професор Маргасова Вікторія Геннадіївна,

Заступник голови – д. е. н., професор Забаштанський Максим Миколайович,

Вчений секретар – д. е. н., професор Виговська Валентина Вікторівна.

Численний перехресний академічний плагіат

Знайомтеся: Тетяна Леонідівна Шестаковська. 20 березня 2020 р. у Міжрегіональній академії управління персоналом (Київ) вона захистила докторську дисертацію під назвою «Формування та реалізація державної політики інноваційного розвитку аграрного сектору України» (спеціальність 25.00.02 — механізми державного управління). Так кандидат економічних наук (2014) Шестаковська стала доктором наук з державного управління (2020). Дисертацію та автореферат можна завантажити на сайті НРАТ.

Що об’єднує Аліну Пінчук і Тетяну Шестаковську? Відповідь: перехресний академічний плагіат. В докторській дисертації Шестаковської ми знаходимо шматки раніше написаної статті Аліни Пінчук, і навпаки – в докторській Пінчук є тексти від Шестаковської. Таке собі перехресне запилення двох чарівних квіточок.

Спочатку ми полюбуємося, як стаття А. Пінчук «Стратегічні орієнтири держави щодо забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах цифровізації економіки» (Причорноморські економічні студії, 2018, №29, с. 160–166; див. у випуску журналу тут) перекочувала до дисертації Шестаковської.

У порівняльних таблицях жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування.

Очевидний плагіат з рерайтингом. Що є доказом бездумного переписування текстів однієї «науковиці» в іншої? А ось що – кома після дужки: (, реструктуризація. Далі тексти теж співпадають (с. 369–380 у Шестаковської – це с. 161–166 у Пінчук), тобто стаття Пінчук була заковтнута панянкою Шестаковською повністю.

Не будемо перевантажувати читача порівняльними таблицями. Підкреслимо лише, що на с. 369 (Шестаковська) та с. 161 (Пінчук) читаємо однаковий текст: «Спираючись на проведений нами аналіз …», а на с. 371 (Шестаковська) та с. 162 (Пінчук) – «нами було проведено пілотне обстеження…»:

Знову ж – очевидний плагіат з рерайтингом.

Але це ще не все.

Стаття Пінчук стала компонентом і її дисертації. Там теж є «(, реструктуризація» на с. 360.

Але диво, диво! Тепер текст дисертації Аліни Пінчук став більше походити на текст дисертації Шестаковської, ніж на статтю самої Пінчук:

Висуваємо гіпотезу: є якийсь автор, який вдало «попрацював» і для першої докториці, і для другої. Є також підозра, що це пані Шестаковська підготувала докторську дисертацію для себе та її копію – для Аліни Пінчук; на користь цієї версії говорить те, що захисти спеціально відбулися в спецрадах за різними спеціальностями (Шестаковська – 25.00.02, Пінчук – 08.00.03), щоб не знайшли подібність, а текст дисертації Пінчук у файлі pdf – це просто картинки, а не слова, які можна скопіювати чи перевірити антиплагіатною програмою (і це явно неспроста!).

Але, як бачимо, ці хитрощі не допомогли ні тій, ні другій.

Дивимося далі. Ліворуч – Шестаковська, праворуч – Пінчук (стаття, але те саме є і в дисертації Пінчук):

А це вже смішно: у Шестаковської нормальний вислів «розвиток аграрного сектору економіки», а у Пінчук – явна дурня: «розвиток сільського господарства економіки». Це означає, що пані Аліна бездумно всюди замінювала вислів «аграрний сектор» на «сільське господарство» (або скористалася комп’ютерною автозаміною), і якщо раніше це ще якось проходило, то тепер вона спіймалася. Але ж її робота вийшла раніше. Ну то й що? Мабуть, був якийсь попередній текст, який «пішов» як до однієї пані, так і до іншої, але в Аліни він виявився з недолугими замінами.

Ось ще кілька яскравих прикладів, де «сільське господарство» замінено на «аграрний сектор»:

На титульній сторінці дисертації Пінчук написано:

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _____________ А.О. Пінчук

Брехня! Ось результат порівняння дисертації Аліни Пінчук з дисертацією Шестаковської за допомогою серверу dissercomp.ru (врахуємо, що українські тексти аналізуються менш якісно ніж російські, а також не порівнюються рисунки, але навіть і за таких обставин результат вражає):

Повне порівняння текстів двох дисертацій представлено у файлі, який усі бажаючі можуть завантажити тут.

Оскільки захист Пінчук відбувся на 5 місяців пізніше ніж захист Шестаковської, при тому що обидві працюють в ЧНТУ, а дисертація Пінчук – це просто набір сканованих неоцифрованих фотографій, а до того ж файл захищений від копіювання, є всі підстави вважати, що саме дисертація Пінчук є плагіатом дисертації Шестаковської, а не навпаки.

Доказом цього є ось цей приклад:

У наведеній порівняльній таблиці ми бачимо, що словосполучення «аграрний сектор» Пінчук замінила на «сільське господарство». Така заміна здійснена по всьому тексту дисертації Пінчук, очевидно, шляхом виконання команди «Замінити все» у програмі Word, але тут вийшла неузгодженість слів: «так званий інформаційно-біотехноло­гічний сільське господарство»; «вітчизняний сільське господарство». Це є доказом плагіату саме з боку Аліни Пінчук.

Крім заміни «аграрного сектору» на «сільське господарство» Пінчук також всюди замінила вислів «інноваційний шлях розвитку» на «сталий шлях розвитку».

Ось іще декілька яскравих прикладів фальшивок, де «інноваційний розвиток» замінено на «сталий розвиток», а «аграрний сектор» на «сільське господарство»:

А ось і висновки обох дамочок:

Очевидно, дисертації Т. Л. Шестаковської та А. О. Пінчук мають бути розглянуті в НАЗЯВО на предмет дослідження наявності взаємних шахрайських запозичень для розв’язання питання позбавлення їх вченого ступеня доктора наук.

Дисертація Аліни Пінчук ще має бути затверджена Атестаційною комісією МОНУ на чолі з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом. Хм… Пінчук і Шкарлет. Дуже цікаво буде дивитися, як Сергій Миколайович буде викручуватися з цієї делікатної ситуації.

І цікаво також – скільки коштувало захистити повторно (через 5 місяців) чужу вже захищену дисертацію?

Юрій Бойко, Василь Садовий

(фото А. Пінчук із сайту ННІЕ)

02.11.2020

PS. Указом преЗЕдента В. Зеленського від 1 жовтня 2021 року №496/2021 плагіаторка Пінчук отримала звання "Заслужений економіст України".

Примітка адміністратора. Під час перенесення цієї публікації з сайту «Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях» було виявлено, що після того, як з’явилася ця викривальна стаття (02.11.2020), тексти праць Пінчук (автореферат був тут, а дисертація – тут) із сайту ЧНТУ були видалені. Зараз автореферат і дисертацію можна завантажити з сайту НРАТ у версії від 15.02.2021. Але вони відрізняються від тих, що були викладені свого часу на сторінці ЧНТУ. Якщо порівняти стару версію автореферату (липень 2020) і нову від 15.02.2021, то можна помітити різницю в переліку праць на сс. 32–33, тобто він був відредагований, оскільки в тій версії, що захищалася Аліною Пінчук, у чотирьох наведених працях – №№8, 15, 17 і 18 – були вказані статті, написані насправді не Пінчук, а Т. Л. Шестаковською, викладачем ЧНТУ, а в дисертації перелік праць Пінчук був узагалі відсутній. Оскільки в нових версіях автореферату і дисертації (в якій наприкінці додані сторінки з працями Пінчук) цей перелік праць був виправлений, у цій оновленій публікації на цьому сайті ми вирішили опис цієї ситуації не публікувати.