Фабрика фальшивих дисертацій в університеті Шкарлета.

Випадок 1-й: Олег Леонідович Міщенко  ​

Так, це той самий Чернігівський національний технологічний університет, який донедавна очолював Сергій Шкарлет – відомий, дуже плодючий плагіатор. Але мова тепер піде не про нього, а про Олега Міщенка, викладача кафедри публічного управління та менеджменту організацій ЧНТУ. Чому нас зацікавив саме він? Ну, тому, що в цьому університеті був ректором всесвітньо відомий в. о. міністра освіти і науки України. І якщо у пана ректора в текстах наукових робіт були виявлені збіги з чужими працями, то чому від нього мають відрізнятися аспіранти та їхні наукові керівники з цього закладу? І ми не помилилися. Його дисертація варта прискіпливої уваги, детального аналізу.

Міщенко Олег Леонідович. Активізація інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості в Україні. – Дис. … канд. економічних наук. – Чернігів, 2020. Спеціальність: 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.

Інформація про автореферат і дисертацію викладена на сайті закладу, а вільно завантажити їх можна з нашого сайту: автореферат; дисертація.

Захищена вона була 22 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 79.051.04 у Чернігівському національному технологічному університеті (інформація про декілька захистів включно з захистом Міщенка викладена на сайті закладу).

Науковий керівник – Косач Ірина Анатоліївна, доктор економічних наук, доцент, професор кафедри публічного управління та менеджменту організацій Чернігівського національного технологічного університету.

Офіційні опоненти:

Захарін Сергій Володимирович, доктор екон. наук, старший науковий співробітник, директор ГО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (його відгук можна завантажити тут);

Рожко Олександр Дмитрович, доктор екон. наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи (перспективний розвиток) Київського національного університету імені Тараса Шевченка (його відгук можна завантажити тут).

Спеціалізована вчена рада Д 79.051.04:

• Голова – д. е. н., професор Маргасова Вікторія Геннадіївна
• Заступник голови – д. е. н., професор Забаштанський Максим Миколайович
• Вчений секретар – д. е. н., професор Виговська Валентина Вікторівна.

1. Орфографічні помилки

Звісно, орфографічні помилки – не саме страшне, що може бути в дисертації. Але неохайність в оформленні роботи, яка є своєрідним рубежем в біографії вченого, яскраво свідчить і про неповагу до можливих читачів, і до рецензентів, і взагалі про здатність людини користуватися комп’ютерними програми, бо, як відомо, Word підкреслює помилки червоною лінією.

Помилок у дисертації дуже багато, наведемо лише яскраві приклади такої неохайності:

• «перехід від чіко визначеного» (с. 82)
• «пратично» (с. 83)
• «Проедений аналіз» (с. 84)
• «3.1. Концептуальні засади активізації інноваційно-інвестиційного розвитку харчовової промисловості в Україні» (с. 11; с. 114; с. 149).
• [Ошибка! Источник ссылки не найден., с. 836] (це таке цікаве посилання бачимо на с. 64)
• «сисеми регіонального прогнозування» (с. 135)
• «відсутність ефектвної підтримки з боку держави» (с. 135)
• «вдповідні вищі навчальні заклади» (с. 135)

А саме смішне – ось:

• «можливості осадженняння результатів науково-дослідних розробок» (с. 60)

Що тут малося на увазі? Дуже цікаво…

2. Текстові збіги без належних посилань

Академічний плагіат означає, що науковець або не вміє оформлювати посилання на використані джерела інформації, або свідомо бере собі чужі тексти, видаючи їх за власні дослідження чи висновки.

Слідкувати за цим має науковий керівник, рецензенти та спецрада, в якій відбувається захист.

Але очевидно, що І. А. Косач (керівник), С. В. Захарін та О. Д. Рожко (опоненти) з цією задачею не справилися.

Ми виявили збіги тексту дисертації О. Л. Міщенка з наступними джерелами:

1.     Семененко О. Г. Аналіз розвитку харчової промисловості України. – Економічний вісник університету. – 2017. – Вип. 33(1). – С. 168–182. (завантажити можна тут).

2.     Губіна В. В. Механізми підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості. Монографія. – Харків: Панов, 2015. – 204 с. (її можна завантажити з Репозиторію Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця тут)

Дивимося на порівняльні таблиці. Жовтим кольором у них показані повні збіги з іншими джерелами, бірюзовим – синоніми та перефразування. Рожевим кольором виділені підміни дат (фальсифікація).

У другому розділі дисертації маємо велику кількість збігів зі статтею О. Семененко. Посилань на цю статтю в дисертації немає.

Однакові проценти падіння чи зростання, але у різні роки? Однакові дані на рисунках, але у різні роки? Посилання №8 у Міщенка – це сайт Держстатистики http://www.ukrstat.gov.ua, посилатися на нього –це як посилатися на джерело «Інтернет», або замість якоїсь статті з автором, назвою та вихідними даними написати «Журнал».

Вислів «лінія тренду свідчить про» та інший текст дисертації – це насправді стаття О. Семененко. До речі, пошук в Гугл за цим висловом виявив, що фрагмент статті Семененко, який починається словами «Вітчизняна харчова промисловість…» (навіть більшого розміру ніж наведений в таблиці), був повністю передраний ще трьома «дослідниками» – є такі автори О. А. Мартинюк (доцент кафедри менеджменту Міжнародного гуманітарного університету (Одеса), 2018 р., див. тут), К. І. Тарасова (Одеський нац. економічний університет, 2018 р., див. тут) та О. Г. Кубай (доцент Вінницького нац. аграрного університету, 2020 р., див. тут), причому в їхніх статтях чисельні дані – саме такі, що й у Семененко. Так що плагіатити (або, як висловилися на 21-й хвилині 33-й секунді випуску відомого гумориста Майкла Щура «Телебачення Торонто», «шкарлетити»), українці можуть віртуозно.

А ось іще один приклад наукового шахрайства. Порівняємо дві таблиці – знову чисельні дані однакові, а роки різні. Тобто Олег Міщенко просто взяв чужу таблицю та підмінив роки?

Читаємо далі і звертаємо увагу на масову підміну років:

Так що ж все-таки за імпорт в Україну нарощується – «більш дешевої продукції глибокої переробки», як пише Семененко, чи «більш дешевої продукції для глибокої переробки», як вирішив чомусь наш «економіст» Олег Міщенко? Красунчик!

А ось знову маємо приклад шахрайства з таблицею:

Тепер звернемо увагу на третій розділ дисертації О. Міщенка.

У списку використаних джерел до цього розділу автор під №6 вказує монографію В. Губіної («Механізми підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості», Харків: Панов, 2015). Але в тексті розділу немає посилань у квадратних дужках на цю роботу. Більше того, автор дає лише посилання на джерела №№ 10, 11, 14, 17, 20, 22, 23, 31 та 50 (при тому що в списку лише 47 джерел!), тобто в принципі розуміє, як треба посилатися, та для чого використовуються квадратні дужки. Але передирає чужий текст так само, як це робив і Сергій Шкарлет, ректор Чернігівського університету, у своїх «наукових» працях.

І, як бачимо, Олегу Міщенку вистачило совісті написати під чужою передраною (украденою) таблицею ось це:

Джерело: розроблено автором

Читаємо далі:

«Економіст» Міщенко навіть примудрився спотворити чужий текст – замість фрази «при посиленні контролю за використанням кредиту» написав цілковиту дурницю: «посилюючи контрольну функцію з використанням кредиту».

Тобто викладач Чернігівського університету Міщенко не розуміє, що це таке – випускна кваліфікаційна робота, і пише про «підготовку випускників кваліфікаційних робіт»? От гуморист!

Боже, він не розуміє вислову «власне маркетингові інновації»!!!

Ну й так далі. Міщенко переписує текст і таблицю 3.3 (на с. 119) з роботи Вікторії Вікторівни Губіної (у неї це табл. 3.7 на с. 149), і його 7-й висновок дисертації – це шматок з чужої монографії:

Воно то зрозуміло – п’ять років пройшло, а економічна політика держави ніяк не зсунеться з місця, і ось свіжоспечений кандидат економічних наук після «тяжкої праці» під керівництвом доктора економічних наук дійшов висновку, що «на рівні держави потрібна розробка стратегії стимулювання інновацій в харчовій промисловості на довгострокову перспективу».

Та й попередній – 6-й висновок – хоч і не переписаний (сподіваюся), але теж вартий, щоб його процитували:

«Харчова промисловість України має всі можливості для успішного реагування на глобальні виклики та інтеграцію у світовий торговельний простір, що зумовлено високим ступенем розвитку продовольчого сектора. За останні роки збільшилися обсяги реалізації м’яса та м’ясних субпродуктів, олії, маргарину та жирів, цукру, мінеральних вод та безалкогольних напоїв. Але також відбулося зменшення споживання соків та консервів, молочної продукції, хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, бакалійної продукції, спиртних напоїв. Зниження попиту на продукцію є наслідком зниження купівельної спроможності населення, зменшення обсягів експорту, збільшення цін реалізації.»

 «Відбулося зменшення споживання… Зниження попиту… є наслідком…» Кандидат економічних наук вважає, що попит та споживання – це одне й те саме? Нагадаю, що в Радянському Союзі попит на туалетний папір був шалений, а споживати в туалетах доводилося газету «Правда».

Ось така фальшива дисертація отримала схвальні рецензії докторів економічних наук С. В. Захаріна та О. Д. Рожка.

У своєму відгуку офіційний опонент С. В. Захарін пише:

«Одержані в ході дослідження наукові результати базуються на поглибленому вивченні та узагальненні значного обсягу літературних джерел, коректному застосуванні теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, а також сучасних методів дослідження, таких як економіко-статистичний, графічний, абстрактно-логічний, компаративний тощо.»

Ну ми вже зрозуміли, як О. Міщенко поглиблено вивчив монографію В. Губіної – настільки вона йому сподобалася (монографія), що слово в слово переписав.

А наукова новизна роботи? Ось що пише з цього приводу доктор економічних наук С. Захарін:

«2. Узагальнено та систематизовано фактори, які впливають на активізацію інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості… 3. Розвинуто концептуальні засади управління інноваційно-інвестиційним розвитком харчової промисловості… 4. Поглиблено теоретичну конструкцію механізму активізації інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості… 5. Обґрунтовано науково-практичні пропозиції щодо вдосконалення діяльності центрів стимулювання інновацій…»

«Наукова новизна результатів дисертаційної роботи визначається сукупністю отриманих вперше теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо актуального наукового завдання – розробка теоретичних та науково-практичних засад активізації інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості задля підвищення конкурентоспроможності національної економіки.»

Відгук другого офіційного опонента нам буде цікавим хіба що для порівняння з відгуком першого. Не знаю, хто там у кого переписував, але збіги теж вражають (зеленим кольором виділені збіги в блоках, що переставлені місцями):

Це ж треба так однаково мислити двом незалежним офіційним опонентам! Та ще й в однаковому порядку, по пунктах. Красота!

Яка якість дисертацій – така сама й якість відгуків опонентів, така сама й якість наукових статей, і навпаки. Аспіранти дивляться на наукових керівників та вчаться, як треба жити…

Переписані таблиці зі сфальшованими роками, переписані тексти з  чужих робіт, фальшивий висновок дисертації – ось вам і новизна роботи, і чудовий методичний підхід. І маємо тепер чергового кандидата економічних наук.

А в наступних серіях у нас героями будуть і доктори…

Василь Садовий, Андрій Головатюк

(Фото з сайту «Лівий беріг»)

27.10.2020